СЕРГІЙ БОЖКО. ТАЛАНТ, ЯК ЧАКРА

Автор статті: Marina - 07 жовтня 2016 року

СЕРГІЙ БОЖКО. ТАЛАНТ, ЯК ЧАКРА, фото-1

Справжнє ім`я: Божко Сергій Ігорович

Сфера: художник

Техніки: смальта, мозаїка, масло, акрил, дерево, скульптура, інсталяція, сучасні матеріали

Рідне місто: Одеса (Україна)

Виріс: Одеса (Україна)

Зараз: Одеса (Україна)

UnexploredCity: Коли Ви почали займатися творчістю? Скільки років Вам було? Пам’ятаєте ці відчуття? Захоплення починалось, як пустощі, чи було якась серйозна схильність до творчості?

Сергій Божко: Відчуття ці пам’ятаю, тому що і зараз їх відчуваю — кайфую, як дитина. Почалося все з раннього дитинства, коли я спостерігав, як батько розфарбовує різні квадратики, та, звичайно, брав в цьому участь. Розуміння того, що стоїть за цими квадратиками, прийшло пізніше. Мій батько — художник, яскравий представник одеської модерністської школи, член творчої групи «Мамай».

 

UnexploredCity: У прес-релізі було написано, що перші серйозні кроки були пов’язані зі смальтою?! Розкажіть про це. Чому саме цей матеріал?До яких кольорів більш тяжіли? Чи брали участь у виплавці? Наскільки виготовлення впливає на техніку створення? І чи впливає взагалі?

Сергій Божко: В той час я займався розписом Спасо-Преображенського собору, і мені запропонували взяти участь у створенні мозаїчного панно під керівництвом художника Анатолія Кравченко. Тоді мене це дуже захопило, і я став робити портрети відомих і невідомих людей в техніці смальти. Цей процес ближче до ремесла, ніж до творчості. Але тоді мені здавалось, що займаюсь чимось по-справжньому крутим. Смальта — дуже хороший матеріал, йому не страшні ані мороз, ані сонце, він довговічний. Виплавкою я не займався, але брав участь у пошуку. Заняття це непросте через те, що в нашій країні з цим матеріалом вже не працюють.

 

UnexploredCity: Якщо людина, що малює — це художник, то людина, яка займається мозаїкою…

Сергій Божко: …теж художник, якщо малюнок і мозаїка — не просто картинка…

 

UnexploredCity: Розписи стін Спасо-Преображенського собору — це пошук нової техніки і форм? Чи внутрішня потреба? Чи пов’язано це з релігійними переконаннями? І наскільки Ви релігійні? (якщо зручно спитати про таке?)

Сергій Божко: Це був скоріше пошук заробітку за допомогою фарб та пензлів. Це не пов’язано з релігійними переконаннями, я помірно релігійна людина.

 

UnexploredCity: Мозаїка була першим етапом на творчому шляху, розпис собору — другим, третім етапом Вашої творчості вважають станковий живопис. Потім Ви відкрили приватну школу малюнку та живопису.

Сергій Божко: Тоді я став серйозно займатися академічним живописом у батька. Приходив до майстерні й малював у реалістичній манері. Одному цим займатися було доволі нудно, і я дав оголошення в інтернет, що є можливість навчатися малюнку та живопису у Ігоря Божка. Наступного дня прийшло 4 людини, і я зрозумів, що на цьому можна заробляти. Надалі сам став викладати, запрошувати інших викладачів, пізніше відкрив другу студію. Саме це допомогло мені в творчості відчувати себе вільним. Мені не доводилося думати про те, що в нашій країні абстрактне мистецтво мало, хто розуміє, і його важко буде продати, щоб купити хліб та фарби. Робив і роблю, що хочу, не підлаштовуючись під кон’юнктуру ринка.

 

UnexploredCity: Як народжуються ідеї? Чи є каталізатор? Натхнення — це постійний стан, чи все так ж так щось,що «надходить-відходить»?

Сергій Божко: Як народжуються ідеї, я не знаю. Іноді буває, що довго потрібно обдумувати, перебувати в пошуку, а іноді раз — і прийшло несподівано. Каталізатора в мене нема, мені не так важлива швидкість, як якість, а для якості ідей потрібний порядок в голові. Добре допомагає відпочинок на природі або на морі, відсутність телевізора, читання хорошої літератури.

У мене натхнення межує з бажанням зробити щось хороше, але воно буває не завжди (сміється).  

 

UnexploredCity: Що таке талант? Чи його можна успадкувати?

Сергій Божко: Талант, за визначенням, можна порівняти з йогівським терміном «чакра». Хтось  народжується з добре відкритою чакрою, як, наприклад, Пікассо… Буває, що чакра ця відкривається і закривається…

 

UnexploredCity: Якщо немає таланту, але дуже хочеться творити, як вважаєте, може щось вийти? Як часто буває, людина любить співати, але не має ані слуху, ані голосу… Наскільки важлива робота над собою?

Сергій Божко: Якщо людина не вміє готувати, але дуже хоче їсти, хай готує яєчню, або варить пельмені, вони можуть вийти. Якщо хочеться, то треба робити. Бажання творити — вже великий плюс. Коли людина займається творчістю, вона розвиває в собі духовне начало, віддаляючись від твариннного. Якби більше людей займались творчістю і духовно росли, то в світі було б менше  пі@єца…

 

UnexploredCity: Наскільки для Вас важливий пошук? Нових форм, технік…

Сергій Божко: Пошук чогось нового для мене цікавий. Стає нудно, коли знаходишся на одному місці.

 

UnexploredCity: Як відбулося знайомство з Дмитром Паліенком та SkyArtFoundation?

Сергій Божко: Мене запросили попрацювати на пленері, потім відбулася виставка в «ILKOGallery» (м. Ужгород) і, думаю, там я звернув на себе увагу.

 

UnexploredCity: Ваша виставка в SkyArtFoundation «Відчуття міста». Як народилася ця ідея? Чому всі міста? Чому не якісь обрані? Почали з рідного?

Сергій Божко: Ідея народилась дуже цікаво. До мене в майстерню приїхав Дмитро, засновник фонду SkyArtFoundation. Ми спілкувались, дивились картини, пили вино… Його зацікавила одна робота, вона була в незвичній манері — я як раз був у пошуку нової форми. Дмитро прокоментував: «Нагадує абриси міста». Ми почали говорити про це, так і виникла ідея: «Чому б не зробити серію картин про міста нашої країни?!» Дмитро запропонував профінансувати проект. Коли я задумався над тим, які це мають бути міста, я вирішив, що це мають бути найбільші міста — обласні центри. Їх у нас 25.

 

UnexploredCity: Починали з Одеси?

Сергій Божко: Ні, з Харкова. Вирішив почати з невідомих для себе міст, міст, де не був доти. Одеса була для мене найважчою, тому що це, все-таки, моє рідне місто, і тут всі почуття настільки переплетені, змішані… Приїхавши до якогось конкретного міста, відразу відчуваєш щось. Майже відразу знаходиш і кольорову гамму, і колорит. А з Одесою було складно. Інше сприйняття. Тому я і залишив її на потім…  

Для мене абстракція — це не тільки візуальне бачення, але й музика, яку я намагаюся передати в своїх роботах

 

UnexploredCity: А чому почали саме з Харкова?

Сергій Божко: Так склалося. Першим був Харків, потім були Полтава і Кіровоград. Я навіть  все пам’ятаю (сміється).  За одну поїздку старався познайомитися з двома-трьома містами.

UnexploredCity: Що потрібно було зробити за час відвідин міста? Начерки? Ескізи?

Сергій Божко: Потрібно було приїхати і почати спілкуватися з людьми, щоб зрозуміти, чим живе місто, який в нього настрій… Я  навіть не планував заздалегідь, де зупинюся. Я приїздив і починав дізнаватися, де є хостел, питав, що порадять, куди сходити, що подивитися… Це спілкування з людьми і сформувало спільну емоцію.

 

UnexploredCity: Де Ви починали шукати людей? На вокзалі?

Сергій Божко: Так. Прямо на вокзалі. Я приїхав до Кіровограду. Не знав, де я зупинюсь. А приїхав я о 5 ранку. Був стомленим. Думав зупинитися у привокзальному готелі. Виявилось, що його там нема. Став питати у людей. Всі розводили руками: «А що таке хостел?». Виявилось,  що у Кіровограді немає  хостелів. І ось я о 5 ранку на вокзалі, поспілкувавшись з місцевими жителями, розумію, що треба гуглити і шукати житло. Я знайшов готель «Турист», додзвонився до них и поїхав. Я повернувся  років на 30 в минуле. Мене зустрів холодильник «Донбас», старий телевізор «Берізка»… Саме такі враження і формують розуміння міста і його настрій. Міг би потрапити в інший готель (я чув, вони є), тоді б і емоції були б іншими… Тому така робота. Звичайно, дуже суб’єктивна.

Виникла ідея, а потім був пошук форм. Це було найважче — знайти форму, знайти структуру…

 

UnexploredCity: Невже не було міст, які б не чіпляли?

Сергій Божко: Є багато схожих міст. Але мені хотілося, щоб міста відрізнялись. Намагався знайти різні емоції, знаходив різні стани. Все одно щось впливало більше або менше…

 

UnexploredCity: Як би Ви назвали свій стиль?

Сергій Божко: Я, перш за все, абстракціоніст. Але через те, що це вже не просто абстракція, а за цим стоїть ідея, то це, скоріш, contemporary.

 

З роботами Сергія Божка,

створеними в рамках проекту «Відчуття міста», можна ознайомитися в Києві в галереї SkyArtFoundation.

Адреса: вул. Стрілецька, 7/6.

Дати проведення виставки: 20 вересня — 09 жовтня.

Час роботи експозиції: вівторок — неділя 12:00-20:00.

Читайте також: