Маршрут «Мукачево. Прогулянка центральною вулицею».

Мукачево — місто обласного значення, друге за розміром в Закарпатській області.

У літописі Аноніма згадується перехід Карпат угорським вождем Арпадом (від угорського «árpa» — «ячмінь») 895-896 рр., після якого місто Мукачево було захоплено.

Місто виникло на перехресті торгівельних шляхів. Офіційною датою заснування вважається 896 рік. Та в 1376 році Єлизавета Польська (яка de juro королевою не була, та шлюб якої із Карлом Робертом, королем Угорщини, сприяв укладанню альянсу між його країною та її) подарувала місту грамоту, відповідно до якої місто отримало дозвіл на печатку із зображенням Святого Мартіна, покровителя міста. В 1445 році місто отримало Магдебурзьке право.

Досі існують розбіжності з приводу правильного написання назвати міста. Написання «Мукачеве» вважається нормативним. Та в березні 2016 року депутати Мукачівської міської ради нарешті вирішили звести всі розбіжності з приводу написання назви міста нанівець — Мукачево. Відповідне клопотання було подане до Закарпатської обласної ради із подальшим поданням до Верховної Ради України.

Мукачівська міська рада.

Адреса: вул. Пушкіна, 2

Проект ансамблю модернізма та неоготики належить угорському архітектору Яношу Бабулі, який вдало вписав сучасну (на той час) будівлю в екстер’єр середньовічного міста. Рік будівництва — 1904.

За легендою, під час закладання фундменту головної годинникової вежі будівельники залишили листа, в якому містилася інформація щодо кількості жителів та будинків на момент будівництва (14416 жителів, 1553 будинки).

Центральну башту прикрашає годинник-куранти Йосипа Шовинського. В окремій кімнаті розміщено головний механізм, що представляє собою скляний ящик із складною системою важелів та шестерень, поєднаних із двома дзвонами. Кожні 15 хвилин звучить маленький дзвін, та про те, що минула година, сповіщає великий дзвін. На той час годинник посів почесне місце серед п’яти найліпших баштових годинників Європи.

Обертаємося та бачимо пам’ятник Кирилу та Мефодію.

Адреса: площа Миру.

Пам’ятник проповідникам християнства, тим, кому ми завдячуємо слов’янській писемності та алфавітом. Автор — Іван Бровді, народний художник України, скульптор та живописець, за творами якого можна проводити окрему екскурсію містом.

Як подейкують люди, під час роботи над скульптурною композицією Іван Васильович майже лишився зору, та під час освячення пам’ятника зір повернувся до майстра.

До речі, авторську копію роботи можна побачити в Києво-Печерській лаврі.

Виходимо на центральну вулицю міста — вулицю Миру, залишаючи пам’ятник Кирилу та Мефодію позаду. Праворуч (вул. Миру, 7) бачимо будівлю із баштою. Приклад угорської архітектури, який зберігся понині. Напис «Vasudvar», як стверджують місцеві, перекладається, як «торговий дім». Відповідно до словника «vas» перекладається, як «залізо», «udvar» — «двір». Можливо, тут колись торгували залізом?!

Подвір’я Мукачева — це окрема розповідь. Не полінуйтесь позаглядати… Наприклад, подвір’я між 11 та 13 будинками. Можно попрохати місцевих відкрити Вам, і Ваші очі здивують затишні та колоритні місцинки.

Винирюємо із подвір’я та натрапляємо на найстарішу будівлю Мукачева. Будинок номер 13. Особливістю будинку є цегляна кладка, яку можна побачити у замку «Паланок»та у графа Шенборна. Дивовижний різьблений дубовий фасад ручноі роботи, який нараховує 120 чи навіть 150 років. Італійські вікна. Дуте кругле скло. Також раніше були ставні, що опускалися. А лицарі на фасаді з’явилися, напевно, завдяки Святому Мартіну, свято якого відзначають 11 листопада, якого вважають покровителем міста на р. Латориця. Завітайти до книжкової крамнички та придбайте листівку на згадку.

В чому дивовижність цього пам’ятника? В тому що його встановлено людині, яка й досі щодня крокує вулицями міста, яка досі допомагає місту, людині, при якій в Мукачеві не було жодноі пожежі. Мова про щасливого сажотруса Берталона Товта. Інша назва пам’ятника — «Берталон-бачі — щасливий коминар». А ще у місцевих жителів є такий звичай: коли Берталон проходить повз іх будинка, треба обов’язково наздогнати його та доторкнутися. Тоді, кажуть, потаємне бажання здійсниться. Та поки Берталона не видно поблизу, можемо потерти його гудзика. Будемо не першими, судячи з блиску.

Наша невеличка прогулянка центром міста Мукачева закінчилася. Рекомендуємо відвідати костьол святого Мартіна та хоча б зазернути на вулицю Недеці, яка здивує Вас дивовижною забудовою часів Чехословаччини. І не забувайте про подвір’я!

Ознайомитися з маршрутом можна тут.

 

Запрошуємо Вас на прогулянку із віртуальними гідами у Telegram та Facebook Messenger, а також за допомогою мобільного додатку для Android. І не забувайте, що будь-який маршрут на платформі можна також роздрукувати або експортувати в Google Maps (Maps.Me)!

Ви можете також додавати свої тематичні маршрути.