Тексти, музика, радіо, Zapaska, «Пропала Грамота», Urban World… А також Могилянка, Кам’янець, Польський ринок, Турецька вежа, ливарня та дисер… Що може об’єднувати всі ці, здавалося б, непоєднувані речі?!
Давайте знайомитися. Павло Нечитайло — музикант, науковець та археолог. Той, хто доводить, що наукові дослідження — не прерогатива дивних створінь із немитим волоссям, які не можуть зв’язати пари слів, якщо мова йде не про скам’янілості, губляться щоразу, коли на них звертають увагу поза межами наукових конференцій, носять старомодні піджаки…
UnexploredCity: Доброго Вам дня. Розкажіть, будь ласка, звідки потяг до археології.
Павло Нечитайло: Вітаю. З 1995 року займаюся археологією з різною інтенсивністю. Взагалі захоплення пов’язане із діяльністю тата. Я надихнувся його прикладом, закінчив магістеріум Києво-Могилянської академії, працював у складі різних експедицій в Черкаській, Луганській областях, окупованому Криму, в Києві на Подолі.
В травні місяці 2016 року отримав пропозицію від «Науково-дослідного центру «Охоронної археологічної служби України» очолити експедицію у Кам’янці-Подільському. Погодився. І з червня місяця займаюся науковими дослідженнями на охоронних розкопках.
Розкопки в Кам’янці-Подільському. Польський ринок. Сезон 2016 року.
.jpg "Що там за розголос у Кам’янці?, фото-2")
1 — житлова частина садиби І половини XVIII ст.
2 — бруківка XVIII ст.
3 — горизонт трипільської культури
4 — погріб садиби І половини XVIII ст.
UnexploredCity: Розкажіть про ці півроку досліджень. Чи можна виділити основні етапи роботи?
Павло Нечитайло: Із основних відкриттів:
UnexploredCity: В чому дивина розкопок Турецької вежі? І чому вона, насамперед, вежа Сільницького?
Павло Нечитайло: Ця споруда у якості оборонної фігурує на планах XVII ст. Вона формувала першу лінію оборони міста із західного боку разом з баштою На броді та комплексом Польської брами. Вже з 1706-1708 року на цьому місці позначають гарматну майстерню-людвисарню. Приступаючи до досліджень, ми мали на меті знайти саме її. Ніхто не міг уявити, що першою буде відкрита давніша споруда, яка стояла на цьому місці: башта, вежа. Виявилось, що фортифікаційна споруда послужила основою для будівництва людвисарні, і вона частково розібрана. Але частину її стін ми все-таки розкрили. У найдавнішому писемному джерелі, яке її згадує, є опис міста 1700 року: «Ділянка порожня, колись його милості пана Сільницького, на якій знаходиться башта турецька. Від неї мур аж до самої Замкової брами тягнеться. Біля цих ділянок ділянка порожня, колись його милості пана Шемберка, на якій тепер шанець». Оскільки башта позначена на плані до турецького періоду Кам’янця, і там вказується власник ділянки, на якій вона стояла, умовно ми називаємо її вежа Сільницького. Першою таку назву запропонувала історик архітектури О.А. Пламеницька. А Турецькою називає башту опис 1700 року у зв’язку з тим, що вона використовувалась турками для оборонних потреб. Можливо під час турецького періоду в Кам’янці її було модернізовано, ремонтовано.»
Розкопки в Кам’янці-Подільському. Вежа Сільницького.
UnexploredCity: Людвисарня. Невже до цього ніхто не досліджував майстерень з відливання гармат?
Павло Нечитайло: Наскільки мені відомо — ні. Хоча людвисарні відомі в замках Львова і Дубна, наприклад. Але повний виробничий комплекс з яскравими слідами виробництва не вдавалось знайти нікому
UnexploredCity: А хіба трипільці були ливарниками?!
Павло Нечитайло: Знахідки мідних речей у поселеннях трипільської культури — величезна рідкість. А ливарний комплекс — неймовірна сенсація. Наявність у трипільців власного металообробного виробництва до нашої знахідки ставилась під сумнів. До цього вважалось, що трипільські племена користувались імпортними мідними виробами, що завозились з Балкан. Нам пощастило змінити ці уявлення. Велика удача, яка стала реальністю. Можливо, навіть вони користувались місцевими (карпатськими) родовищами для видобутку металу
UnexploredCity: Тоді це відкриття підіймає питання щодо часу виникнення Кам’янця-Подільського?! Досі існувало 4 гіпотези: литовська (1360-ті рр.), вірменська (1062 р.), дако-римська (II — III ст.), давньоруська (кінець XII — початок XIII cт.)
Павло Нечитайло: Насправді, за результатами досліджень площі Польський ринок у 2015-2016 роках можна було б висувати ще одну версію походження міста — «трипільську». 6 тисяч років тому на цьому місті вже існували вулиці, двоповерхові будинки, було виділене металообробне ремесло, є численні знахідки імпортів, що свідчать про жваву міжнародну торгівлю. Кількома роками раніше дослідженнями Л.І. Виногродської та П.А. Болтанюка на Північному бастіоні замку було відкрито сліди фортифікацій, які залишили племена трипільської культури. Тобто за формальними ознаками, можна сказати, що в 4 тисячолітті на місті Кам’янця існувало протомісто трипільської культури. Але виводити звідти сучасний Кам’янець було б дико, вульгарно і ненауково. По-перше, це все ж таки не місто в сучасному розумінні, а велике землеробське поселення. По-друге, з великою натяжкою можна було б спекулювати на «трипільському» минулому Кам’янця, якщо б можна було простежити безперервний історичний розвиток території від IV тисячоліття до н.е до сучасності і довести його науково. Поки що, це нереально. Говорити про існування безперервного розвитку Кам’янця, як міського осередку, аргументовано можна лише з ХІІІ ст. Перебування людей на території півострова у проміжку IV тисячоліття до н.е — ХІІІ ст. фіксується за бідними поодинокими знахідками, на основі яких говорити про бурхливе життя, а тим більше про початки міста, не має підстав.»
UnexploredCity: В соц мережах була анонсована книга «Кава і тютюн в Кам’янці у першій половині ХVІІІ ст.» Як вона пов’язана з розкопками? Чия це ініціатива?
Павло Нечитайло: Кам’янець-Подільська архітектурно-археологічна експедиція за підтримки міської влади планує видання такої книги за результатами розкопок на Польському ринку. В 2016 році було розкрито житлово-ремісничу садибу І половини ХVІІІ ст, в заповненні якої було знайдено феноменальну кількість кавових чашок та глиняних люльок. Це первістки кавово-тютюнового буму, який стрімко поширювався Європою в той час. До речі, кам’янчани одними з перших познайомились з новим напоєм. Кажуть, у 1681 році у нас існувало вже 10 кав’ярень. Чашки типу китайських чайних на кільцевій підставці. Фаянсові з провінцій Османської імперії (переважно м. Кютахья) та порцелянові з південних провінцій Китаю, епохи імператора Кансі. Люльки турецьких майстрів, підробки під турецький імпорт та оригінальні вироби кам’янецького походження. Це представницька яскрава колекція, на обробку якої піде мінімум півроку.
UnexploredCity: З якими труднощами стикається сучасний археолог? Хто допомагає? Чи, може, навпаки, заважає йому? До кого хотілося б звернутися?
Павло Нечитайло: Наша робота була б неможливою без міцної команди. Це, по перше, фахові археологи з багаторічним досвідом досліджень міста, працівники Кам’янець-Подільського державного історичного музею Петро Болтанюк та Ігор Старенький. Ветерани міських археологічних розкопок, блискучі польовики, які копають за будь-яких, найпекельніших обставин — Вадим Гудима та Володимир Орищук, та завідуюча археологічною лабораторією Ганна Ніколаєва. По-друге, це щира, потужна підтримка міської влади на всіх рівнях. Без її допомоги ми не проіснували б жодного дня. По-третє, це потужні наукові центри, де працюють прекрасні фахівці, що надають нам всебічну підтримку: Кам’янець-Подільський державний історичний музей, НІАЗ «Кам’янець», Кам’янець-Подільський державний університет. Усі ці установи є повноправними учасниками археологічних досліджень міста, і я від імені учасників експедиції висловлюю всім небайдужим кам’янчанам, установам та організаціям велику подяку.»
Ось так живеш і не знаєш, що зовсім поряд люди переписують хід історії…
Фотоподяка: Вікторія Желіховська
Також були використані фотографії із власних архівів Павла Нечитайла
Спілкувались: Павло Нечитайло та Марина Черновол
