IV Симпозіум скульптури-2017 у замку «Сент-Міклош»

Maryan@ - 11 Жовтня, 2017

IV Симпозіум скульптури-2017 у замку «Сент-Міклош», фото-1

8 жовтня у старовинному замку «Сент-Міклош» (с. Чинадієво Мукачівського району Закарпатської області) відбулась презентація скульптури на березі Латориці, організована Мукачівським громадським об’єднанням Pro-Arte. Подія проходила в межах IV Міжнародного Симпозіуму скульпторів.

IV Симпозіум скульптури-2017 у замку «Сент-Міклош», фото-2

Упродовж тижня творили скульптори з шести різних країн, а саме: Іван Дем’ян із Закарпаття, Piotr Zbrozek (Польща), Ole Videbaek (Данія), Rea Marmentini (Іспанія), Balanyi Zoltan (Угорщина) та Saeid Ahmadi з далекого Ірану, який вже певний час проживає у Харкові.

Митці працювали протягом 2-7 жовтня. Для всіх була задана тема — створити твір, який символізуватиме дружбу народів та націй. Тобто зобразити міст, міст між культурами, народами, країнами.

 

Іван Дем’ян створив скульптуру стрункої стилізованої вчительки, оточеної книжками. Скульптура символізує міст між культурами і поколіннями. Сама робота була виконана із закарпатського мармуру, хоча художник зазвичай вирізає з дерева. Автор обрав цікаву техніку — поєднав полірований та не полірований матеріал. А цю роботу встановлять у рідному селі митця — Велятині.

IV Симпозіум скульптури-2017 у замку «Сент-Міклош», фото-3

Учасник з Данії побудував поруч із замком високу вежу із червоної цегли висотою близько 5 метрів. Скульптура символізує той факт, що колективна робота над спільною ідеєю здатна створити велич. Робота автора залишиться у Чинадієві.

IV Симпозіум скульптури-2017 у замку «Сент-Міклош», фото-4

Скульптор з Ірану, Саїд створив роботу, що зображає двох борців, які утворюють міст. Митець пояснив, що чиста боротьба є благородною, а бійці, незважаючи на напругу між ними, є опорою один для одного. Сама скульптура абстрактна фігура, яка символізує міст — баланс, одночасну боротьбу і примирення.

IV Симпозіум скульптури-2017 у замку «Сент-Міклош», фото-5

Учасник з Польщі зазвичай працює з деревом, але цього разу створив роботу з каменю. Його скульптура складається з двох частин, де перша символізує воду під мостом, а друга — безпосередньо міст. Звідси і назва роботи «Під мостом». Для автора важливо те, що відбувається саме під мостом, а не на ньому. Скульптура трохи комічна, бо під рікою пропливають рибки, а сам міст зображений у вигляді вузла, що символізує стосунки між людьми.

IV Симпозіум скульптури-2017 у замку «Сент-Міклош», фото-6

Робота угорського митця — кругла статуя на хиткій основі, символ єдності народів та націй. Сам твір зображає комунікацію між людьми та необхідність її збереження. Скульптуру встановлять в с. Паладь-Комарівці.

IV Симпозіум скульптури-2017 у замку «Сент-Міклош», фото-7

Єдина жінка-учасниця — з Іспанії. Її робота— птах із насінням, що символізує собою той час, коли все у природі було єдиним цілим. Саме тому автор намагалась надати камінню такої фактури, щоб відтворити ефект тисячолітньої давності. Цей птах має чотири ока і дивиться у всі 4 сторони, в будь-яку з яких може полетіти. Птах — це символ свободи, яка потребує розвитку.

IV Симпозіум скульптури-2017 у замку «Сент-Міклош», фото-8

IV Симпозіум скульптури-2017 у замку «Сент-Міклош», фото-9

Незмінною традицією митецького заходу є подарунок однієї з композицій Закарпаттю. «Мета цього заходу — розвиток не тільки мистецтва, а й сільського туризму, розповів головний організатор симпозіуму, відомий в краї скульптор Петро Матл. — Кожного разу ми даруємо витвори мистецтва закарпатським селам, чим додаємо їм туристичної привабливості. За останні 6 років ми намагаємося створити в області культурний осередок у місцях, де нема змоги придбати витвір мистецтва. Протягом останніх трьох років подарували 21 кам’яний витвір»

IV Симпозіум скульптури-2017 у замку «Сент-Міклош», фото-10

Під час відкриття організатор симпозіуму Петро Матл зазначив, що «Сьогодні мистецтво з України емігрує. Тому пора вже його повернути в нашу країну»

Текст: Олена Онда

Фото: Олександр Нікітчук, Наталія Павлик, Юрій Крилівець та Петро Матл

Джерело: Фейсбук-сторінка Олександра Нікітчука