З 1 по 4 грудня 2016 року в центрі сучасного мистецтва «М17» відбулася незвичайна виставка. І незвичність її полягала не тільки в тому, що вона була організована в рамках арт-проекту «Втілюючи місію. Мистецтво і бізнес» під керівництвом Ігоря Степанова, CEO компанії Sicore і засновника компанії Stepanov, і Олександра Міхеда, письменника і літературознавця, але і в місії, яку поставили перед собою організатори — конструктивний діалог між бізнесом і мистецтвом. Міркувати можна довго, можливий такий діалог чи ні. Тому (щоб не бути голослівними) Ігор та Олександр вирішили показати на наочних прикладах можливості успішної взаємодії відомих компаній з представниками світу мистецтва.

На кураторську екскурсію побувати не пощастило, проте вдалося відвідати виставку в останній день її проведення. І (о, диво!) Познайомитися з чудовою Дариною Гладун, яка люб’язно погодилася провести персональну екскурсію, на яку ми запрошуємо і Вас.

Дарина Гладун: «Творцем і ідеологом проекту є Ігор Степанов. Олександр Міхед опікував проект з боку художників і скульпторів. Ігор відповідав за бізнес-частину, Олександр — за творчу. Вдалося залучити 20 компаній і 19 художників і зробити їх взаємодія не просто успішним, а й дивовижним»

 

UnexploredCity: Художники не вибирали компанію?! Їм пропонували якусь певну?

Дарина Гладун: Так. Вони могли відмовитися. Завдання Степанова полягала в тому, щоб знайти компанію, яка погодиться взяти участь, тому що проект комерційний. Завдання Міхеда — знайти художника, для якого б цінності компанії були близькі, і який міг би висловлювати ці цінності в певних матеріалах. Саме тому на виставці представлені не тільки картини. Перед нами — картини, скульптурні композиції, інсталяції. Художники працювали з різними матеріалами, деякі пробували нові для себе техніки.

 

«Крапля роси» для компанії ‘BIOSPHERE Corporation’ від Єгора Зігури

 

Ідея — в тому, що ми, проходячи по життю, залишаємо після себе слід. І застигла крапля в момент сплеску символізує наслідки дій кожного з нас. Чистота і прозорість відкривають можливість для гри різноманітністю і яскравістю кольорів.

 

Точно так же з роботою «Заборонений плід» для компанії GST Микити Зігури.

 

Тут ви бачите яблуко. Компанія GST виробляє пломби різного роду. Це міжнародна компанія, і, здавалося б, яка тут зв’язок з яблуком?

Але Зігура говорить про те, що яблуко — заборонений плід. Йдеться про відповідальність. Коли Єва їла яблуко, вона розуміла, що будуть наслідки. Коли люди зривають пломби — це протизаконна дія. Єва переступала закон, як це не парадоксально зараз звучить, точно так само і люди, які зривають пломби з лічильників, порушують його. І знову мова про те, що слід від наших дій на землі залишається.

 

Робота «Політ» Альбіни Ялози для ‘Baker Tilly’

 

Ви бачите п’ять прозорих пластин, на них нанесена формула польоту і малюнки Леонардо да Вінчі. Летить пелікан — символ компанії ‘Baker Tilly’. Компанія займається консалтингом, у неї є п’ять різних напрямків розвитку, і це як раз і втілюють в собі ці п’ять прозорих пластин. Одним із пріоритетів компанії є динаміка, прозорість, і робота, в цілому, як раз це й уособлює.

 

Наступна робота «Час змін» присвячена компанії ‘Arzinger’. Виконана ‘SYNARTGROUP’.

Тут втілена складна багаторівнева структура будь-якої бюрократичної системи. Вона зроблена у формі лабіринту і кілець дерева. Для того, щоб розібратися, щоб пройти, в будь-якому випадку треба пройти всі ці кола і шукати якісь шляхи вирішення, в той час як ‘Arzinger’ пропонує взяти вашу проблему і вирішити її подібним чином — цілеспрямовано просуваючись до мети, минаючи всі ці бюрократичні лабіринти системи.

 

Наступна робота присвячена ‘Intertop’. «Спадщина» від Віталія Протосені.

Мова також іде про слід, який ми залишаємо після себе. Тут втілено декілька концепцій компаній. По-перше, сліди, тому що ‘Intertop’ виробляє взуття, по-друге, це зелена трава. Річ у тому, що одним з напрямків розвитку компанії є висадка дерев. Про екологічну відповідальність компанії написано навіть в статуті, тому художник зупинився на образі трави, що росте.

 

Далі робота Романа Михайлова «На перехресті стихій» присвячена компанії «BAO»

 

Це азіатська компанія. Для українців «BAO» стає першою точкою в зв’язках зі східним світом, бо східний світ сприймає Україну, як першу країну на Заході. Дивно чути, правда? Україну ми так не сприймаємо: далі — Азія, а тут вже починається Європа і європейські цінності. Автор звернувся до акварелі. Вони завжди розмиті, легкі, спокійні, але тут ми бачимо, як в них з’являються бурхливі мотиви, що зображують українські реалії. І зверніть увагу на форму — форма вуха. Вона схожа на роботу, яка присвячена компанії ‘EVO’.

Степан Рябченко та «Вухо, яке чує все» для компанії ‘EVO.company’

‘EVO’ — це компанія, яка створює майданчик для комунікацій. Ця легка композиція зі сходами символізує висхідний шлях, підкреслює, що ця компанія з історією.

 

Добриня Іванов і ‘As One’ для компанії ‘Deloitte.’

Чому ця точка важлива для компанії? У них прописано: Deloitte — і цим все сказано. Ця компанія, подібна компанії ‘Arzinger’, займається «паперової» роботою, полегшує своїм клієнтам взаємодія з бюрократичною системою. Мова про існування старої системи, яка, в принципі, працювала, але була дуже складною. Тут з’являється ‘Deloitte.’, І такий точкою вона як би підвішує цю систему, ніж привносить в неї новизну.

 

Наступна робота «Особливий водопій» Віталія Кохана присвячена компанії «Еконія».

Ви, можливо, не знаєте саму компанію, але точно пили воду «Малятко». «Еконія» якраз і займається виробництвом питної води.

Труби символізують потужність компанії, вода в них візуалізує водопій. Після виставки ця робота поїде на завод «економ», щоб показувати й нагадувати про те, що місія «економ» — не просто вода, а вода, яка дарує життя, продовжує її.

 

Наступна робота без назви. Автор — Дмитро Корнієнко.

«Укр-Китай Коммунікейшн» займається українсько-китайськими зв’язками й допомагає контактувати компаніям України з компаніями Китаю, в тому числі й в сфері торгівлі. В роботі використані українські народні мотиви. Ця тварина нагадує роботи Марії Приймаченко. Зверху на ньому — українські орнаменти, які використовують у вишивці. У центрі ж — море, яке символізує торговий шлях, як його зображують китайські художники.

 

«Більше, ніж спілкування» від Івана Підгайного для компанії «Київстар»

Якщо подивитися на проекцію на стелі, Ви побачите 5 прямокутників, які складаються в логотип компанії. Спочатку це була зірка, зараз це п’ять взаємодійний батарей, які символізують те, що компанія завжди готова прийти на допомогу.

Так автор показує комунікацію, тому що ніяким іншим матеріалом, на думку художника, не можна передати словами те, що робить «Київстар». По суті, він торгує зв’язком. Що таке мобільний зв’язок? Ми ж її не бачимо. І це неможливо втілити за допомогою традиційних форм, крім як світловою інсталяцією.

Для зв’язку потрібні люди. Станьте вп’ятьох, візьміться за руки, то, як ви виглядаєте зі сторони — візуалізація того, що робить компанія «Київстар». Вона з’єднує вас цими ж променями.

 

Далі робота «Маяк» Костянтина Зоркіна для компанії ‘Stepanov’

‘Stepanov’ допомагає іншим компаніям, коли їх керівники починають замислюватися над тим, що те, що вони роблять, має не тільки комерційну цінність. Багато компаній або щось продають, або виробляють. І цей проект спрямований на те, щоб показати компаніям і їхнім працівникам, яким чином те, що вони роблять на роботі, впливає на інших людей. В цьому компанія «Stepanov» є флагманом. Без неї, в принципі, компанії можуть існувати, як вони можуть існувати і без якоїсь ідеології, без соціальної відповідальності. Але усвідомлення цього напрямку, цієї головної місії, на думку керівників, допомагає всім іншим компаніям розуміти свою значущість, своє місце на ринку і важливість подальшого розвитку.

 

Далі робота «Світло» Дар’ї Кольцовой, зроблена для компанії ‘STEKLOPLAST’.

Композиція виконана у вигляді павука, українського оберега. Дар’я Кольцова останні кілька років їздить по Закарпаттю, збирає народні образи, символи, інтерпретує і привносить в свою творчість. Компанія «Стеклопласт» — скло і пластик. Тут втілена одна з ідей — ідея вікна, тому що, з одного боку, вікно захищає нас від зовнішнього світу, від вітру і холоду, але, з іншого боку, воно прозоро і дає можливість бачити навколишній світ.

 

Наступна робота — «Нерв» Сергія Петлюка для компанії ‘Sicore’.

Нерв з’єднує між собою багато напрямків розвитку компаній і прокладає єдино можливий шлях для інших.

 

А це «Арка» Антона Лобова. Вона присвячена компанії ‘FIGARO catering’

Це компанія, яка займається обслуговуванням банкетів. Кожна подача страв для них і їхніх клієнтів — це своєрідне представлення. Вони це все роблять добре, від репетирувавши. Антон Лобов підкреслює якусь театральність того, що відбувається, і представляє все це у вигляді піраміди арок, прикрашених лаштунками.

 

Наступна робота ‘Deep Blue’ від ‘TenPoint’ присвячена роботі компанії ‘OLX’.

Відеоінсталяція. Це фотографії з сайту OLX товарів, які там продають. Ідея сайту в тому, щоб зробити максимально доступною платформу для того, щоб покупець і продавець знайшли один одного з мінімальними витратами. І ще один момент — чому морське дно? Тому що море товарів вже було продано з сайту OLX.

 

Наступна робота — ‘Red Box’ Юрія Мусатова про роботу компанії «Нова пошта».

Прочитується логотип компанії? В основі роботи — куб. Логотип «Нової пошти» — це червона коробка. Власне, ось вона. Куб, з одного боку, це дуже стійка і стабільна фігура. Куб — це завжди символ стабільності. Тут же у нас він розбірний, він зроблений у формі своєрідної драбини. За задумом художника тут дві крайні точки: це точки, куди ми приносимо посилки й звідки забираємо. Нам це здається легким, але, насправді, це титанічна праця. «Нова пошта» спрощує цей процес для клієнта і реалізує доставку в максимально короткі терміни.

 

Наступна робота — «Зернина» Мирослава Вайди для ‘Lantmännen Axa’

Зерно — основний матеріал, з яким працює компанія, створюючи з нього різні харчові продукти. Однак ‘Lantmännen Axa’ думає не тільки про заробіток, а й про екологічну відповідальність. Автор підкреслює, що зерно не простий продукт, зерно — символ життя, всередині якого знаходиться цілий світ.

 

І остання робота ‘Amazing’ Юлії Бєляєвої присвячена ювелірній фірмі ‘Sova’

В ідеології компанії прописано, що ювелірні прикраси для них — не просто елемент декору, вони уособлюють індивідуальність кожної людини: коли ми надягаємо якусь ювелірну прикрасу, ми проявляємо себе. Тому, крім того, що тут неоном викладена форма діаманта, у нас є також і дзеркало. Не випадково саме цією роботою закінчується експозиція: якщо ви подивіться під різними кутами в це дзеркало, ви побачите багато експонатів. Точно так само і в цій виставці кожна компанія побачила себе. Можливо, по-новому»

 

У світі подібного роду компіляції та тандеми стають трендом. Проект «Втілюючи місію. Мистецтво і Бізнес » став першопрохідцем в Україні. Дякуємо за можливість долучитися. З нетерпінням чекаємо нових проектів.

 

Гуляли: Дарина Гладун і Марина Чорновіл

Більше про соціальний арт-проект «Втілюючи місію. Мистецтво і Бізнес»

«Втілюючи місію. Мистецтво і Бізнес» в facebook