Могриця — диво нашого краю

Поруч з Могрицею розташоване було два городища — Дівоче і Велике. Про них писав ще згадуваний вище Філарет Гумілевський, вказуючи, що «Могрицьке городище займає понад 100 десятин землі на правому березі Псла. Курган його висотою в 36 сажень оточений глибоким ровом; площа — завдовжки в 24 саж. На південно-східній стороні кургану, зверненої до річки Псла і розташованої у самого берега, була, за переказами, двері з залізною решіткою. Площа городища покрита значним числом могилок; в одній з них у разі розриття знайдені людські кістки. Селяни при розчиненні землі городища відшукували списи та інші військові знаряддя, — одно черепа та інші частини людського кістяка».

У середини 19 століття залишки скіфського городища були знищені розробкою крейдяного кар’єру. А ось поселення слов’янського племені сіверян до наших днів збереглося. Його загальна довжина становить 50 метрів при ширині 16-18 метрів. З боку річки схили високі й круті, можна також легко розрізнити глибокий рів перед колишніми укріпленнями. У південній частині при розкопках було виявлено кераміка роменско-борщівської культури (8-9 ст. Н. Е.), А також гончарні вироби 11 століття. На підставі знайдених знахідок археологи датують поселення 8-13 століттями. Також в тих місцях був знайдений залізний меч 3-5 століття, надалі переданий в Сумській обласний краєзнавчий музей.

Однак славиться це місце не тільки своєю старовиною й історичними знахідками. Ходять чутки, що там серед ярів та курганів збираються на Івана Купала відьми. Тому не дивно, що ці чарівно-гарні краю стали традиційним для проведення ленд-арт-симпозіумів, під час яких сюди з’їжджаються митці.