У XIX на початку XX століття вулиця 16 Липня була візитівкою Рівного. Вирізнялась ошатними цегляними будівлями, тінистими шатами дерев, милувала око барвистими рабатками. На цій вулиці зазвичай поселялися та весело проводили час гості Рівного, які з’їжджалися на торги. Давня назва вулиці – Директорська і її минуле пов’язане із історією Рівненської чоловічої гімназії, яка знаходилася поруч. У 30-х роках минулого століття у гамір вулиці генерала Гамера впліталися дитячі голоси «мазепинців» – учнів української народної школи імені Івана Мазепи. Пам’ятає вулиця карбовані кроки офіцерів гебітскомісаріату Беєра, резиденція якого розміщувалась на тодішній вулиці Кенігсбергштрассе. У радянський довоєнний час іменувалася Ленінською, у післявоєнний – Комуністичною. Сьогодні, як і понад півстоліття тому, вулиця увінчана святинею Рівного – Колоною Божої Матері. Збереглися до нашого часу будинки, цікаві своєю історією.
Автор маршруту: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека. Замовити екскурсію за телефоном: 0673607427 або у квітні-жовтні щонеділі о 13:00 зустріч туристів біля фонтану бібліотеки (вул. Короленка, 6).
За матеріалами краєзнавчих ресурсів бібліотеки. Ілюстративний матеріал: оцифровані поштові листівки, світлини кінця XIX ст. – початку 90-х рр. ХХ ст., що знаходяться у вільному доступі; фото з інтернет-джерел (http://www.rivne.org, http://2pos.in.ua). Фото: Олег Костюкевич.
GPS: 50.618389, 26.249773
GPS: 50.618389, 26.249773
У чудовому двоповерховому особняку в 1912 р. розташовувалася знана в Рівному нотаріальна контора Петра Міцкевича. Пізніше цей будинок уподобав лікар Олександр Виноградов. Тут він займався приватною практикою. У 1926 р. в будинку була проведена реконструкція новим власником – доктором Романом Могильницьким, який працював лікарем в навчальних закладах міста. У радянський період будинок був націоналізований. Тут розгорнули діяльність різні державні установи.
У роки Другої світової війни, в цьому приміщенні був розміщений гебітскомісаріат, очолюваний гебітскомісаром доктором Вернером Беєром. З середини 90-х років минулого сторіччя у будівлі знаходиться паспортна служба Рівненщини.
У чудовому двоповерховому особняку в 1912 р. розташовувалася знана в Рівному нотаріальна контора Петра Міцкевича. Пізніше цей будинок уподобав лікар Олександр Виноградов. Тут він займався приватною практикою. У 1926 р. в будинку була проведена реконструкція новим власником – доктором Романом Могильницьким, який працював лікарем в навчальних закладах міста. У радянський період будинок був націоналізований. Тут розгорнули діяльність різні державні установи.
У роки Другої світової війни, в цьому приміщенні був розміщений гебітскомісаріат, очолюваний гебітскомісаром доктором Вернером Беєром. З середини 90-х років минулого сторіччя у будівлі знаходиться паспортна служба Рівненщини.
GPS: 50.618074, 26.250020
У 1923–1939 рр. в цьому будинку діяла Рівненська українська приватна гімназія, заснована українським педагогом Федором Пекарським, який створив на той час прогресивну українську систему навчання та виховання. Серед випускників гімназії були всесвітньо відомі громадсько-політичні та культурні діячі. Більшість з них загинули у боротьбі за Україну. Інших не оминула емігрантська доля. Нині це житловий будинок.
Сучасна Рівненська українська гімназія (РУГ) є відродженням Першої української гімназії Рівного (1923–1939). Повторно відкрита у 1994 р. та впродовж десяти років діяла як Рівненська державна міська гімназія №1. У 2004 р. перейменована у РУГ, розташована за адресою вул. 24 Серпня, 2.
GPS: 50.618074, 26.250020
У 1923–1939 рр. в цьому будинку діяла Рівненська українська приватна гімназія, заснована українським педагогом Федором Пекарським, який створив на той час прогресивну українську систему навчання та виховання. Серед випускників гімназії були всесвітньо відомі громадсько-політичні та культурні діячі. Більшість з них загинули у боротьбі за Україну. Інших не оминула емігрантська доля. Нині це житловий будинок.
Сучасна Рівненська українська гімназія (РУГ) є відродженням Першої української гімназії Рівного (1923–1939). Повторно відкрита у 1994 р. та впродовж десяти років діяла як Рівненська державна міська гімназія №1. У 2004 р. перейменована у РУГ, розташована за адресою вул. 24 Серпня, 2.
GPS: 50.617522, 26.249756
GPS: 50.617522, 26.249756
У 1932 році українською інтелігенцією на чолі із Степаном Скрипником (майбутній Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Мстислав) була відкрита Українська народна шестирічна школа ім. гетьмана І. Мазепи, яка мала на меті дати вихованцям ґрунтовні знання для проходження іспитів та вступу в Рівненську українську приватну гімназію.
Опікувалося закладом товариство «Українська школа». Навчання тривало шість років, а після його завершення учні могли вступати до першого гімназійного класу. Предмети вивчалися відповідно до польської програми, проте викладання велося українською мовою. Навчальний заклад існував до 1939 р., директором був Іван Сав’юк, заступник генерала Тараса Бульби-Боровця.
В одному з приміщень школи знаходилися товариства «Рідна хата», «Рідна школа», які ставили за мету в умовах польського суспільства зберегти українську національну школу, побут, культуру.
У 1939 р. із приходом до Рівного більшовиків «мазепинку» об’єднали із гімназією й створили Рівненську середню школу № 1 ім. Т. Шевченка. З 1940 р. вона розміщувалася на сучасній вулиці М. Хвильового, де нині знаходиться один із корпусів Рівненського державного гуманітарного університету.
За часів незалежності тут розміщувалася міська стоматологічна поліклініка.
У 1932 році українською інтелігенцією на чолі із Степаном Скрипником (майбутній Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Мстислав) була відкрита Українська народна шестирічна школа ім. гетьмана І. Мазепи, яка мала на меті дати вихованцям ґрунтовні знання для проходження іспитів та вступу в Рівненську українську приватну гімназію.
Опікувалося закладом товариство «Українська школа». Навчання тривало шість років, а після його завершення учні могли вступати до першого гімназійного класу. Предмети вивчалися відповідно до польської програми, проте викладання велося українською мовою. Навчальний заклад існував до 1939 р., директором був Іван Сав’юк, заступник генерала Тараса Бульби-Боровця.
В одному з приміщень школи знаходилися товариства «Рідна хата», «Рідна школа», які ставили за мету в умовах польського суспільства зберегти українську національну школу, побут, культуру.
У 1939 р. із приходом до Рівного більшовиків «мазепинку» об’єднали із гімназією й створили Рівненську середню школу № 1 ім. Т. Шевченка. З 1940 р. вона розміщувалася на сучасній вулиці М. Хвильового, де нині знаходиться один із корпусів Рівненського державного гуманітарного університету.
За часів незалежності тут розміщувалася міська стоматологічна поліклініка.
GPS: 50.617475, 26.250410
Пам’ятник Георгію Петровичу Косміаді відкритий 27 червня 2017 р. Скульптор: Микола Сівак.
Георгій Петрович Косміаді (1886–1967) – відомий художник і педагог. Прожив у Рівному 24 роки, внісши вагомий вклад у культурне життя міста. Викладав образотворче мистецтво в українській, російській польський, єврейських гімназіях. Писав пейзажі, фігури, натюрморти. Працював у техніках станкового живопису, темпери, монотипії. Брав активну участь у громадському житті міста, займався культурною та благодійною діяльністю. У 1939 р. вимушений був емігрувати із сім’єю до німецького Гамбурга. Решту життя провів за кордоном.
Георгій Косміаді – знаний в Європі художник. За підрахунками мистецтвознавців, він написав понад 5 тисяч картин. Мистецька спадщина художника повернута Рівному його донькою Надією, яка сьогодні опікується музеєм пам’яті Г. Косміаді.
GPS: 50.617475, 26.250410
Пам’ятник Георгію Петровичу Косміаді відкритий 27 червня 2017 р. Скульптор: Микола Сівак.
Георгій Петрович Косміаді (1886–1967) – відомий художник і педагог. Прожив у Рівному 24 роки, внісши вагомий вклад у культурне життя міста. Викладав образотворче мистецтво в українській, російській польський, єврейських гімназіях. Писав пейзажі, фігури, натюрморти. Працював у техніках станкового живопису, темпери, монотипії. Брав активну участь у громадському житті міста, займався культурною та благодійною діяльністю. У 1939 р. вимушений був емігрувати із сім’єю до німецького Гамбурга. Решту життя провів за кордоном.
Георгій Косміаді – знаний в Європі художник. За підрахунками мистецтвознавців, він написав понад 5 тисяч картин. Мистецька спадщина художника повернута Рівному його донькою Надією, яка сьогодні опікується музеєм пам’яті Г. Косміаді.
GPS: 50.617173, 26.249780
GPS: 50.617173, 26.249780
Перша музична школа на Волині збудована в кінці XIX ст. ЇЇ відкриття у 1939 році стало важливою подією мистецького життя і міста, і всього краю. Із першого дня в школі були організовані денна і вечірня форми навчання, діяли відділи: фортепіанний, народний, духових і струнно-смичкових інструментів; вокальний для дорослих.
Перша музична школа на Волині збудована в кінці XIX ст. ЇЇ відкриття у 1939 році стало важливою подією мистецького життя і міста, і всього краю. Із першого дня в школі були організовані денна і вечірня форми навчання, діяли відділи: фортепіанний, народний, духових і струнно-смичкових інструментів; вокальний для дорослих.
GPS: 50.616000, 26.250048
Одна з найстаріших будівель у місті й добре пам’ятає ще князівські часи. Колишня «яничарка» (тут розміщувалася князівська сторожа), можливо, будинок управителя маєтком Любомирського, помешкання директора Рівненської гімназії — кому саме належав будинок на розі сучасних вулиць Драгоманова-16 Липня, ще належить встановити дослідникам.
Будинок не має статусу пам’ятки. Орієнтовно науковці вказують період його побудови кінець XVIII – початок XIX ст. Цікаво, що на плані Рівного 1797 р., виконаного придворним архітектором Любомирських Бургіньйоном, цей будинок уже позначено.
Будівля цікава і як свідок міського середовища тогочасного Рівного – вона одна з небагатьох мурованих, розташованих в середмісті у той час, вціліла після пожежі міста в 1847 р., під час Першої і Другої світових воєн. За архітектурним рішення будівля демонструє впливи класицистичної архітектури, що синтезовані з образом міщанського житлового будинку.
GPS: 50.616000, 26.250048
Одна з найстаріших будівель у місті й добре пам’ятає ще князівські часи. Колишня «яничарка» (тут розміщувалася князівська сторожа), можливо, будинок управителя маєтком Любомирського, помешкання директора Рівненської гімназії — кому саме належав будинок на розі сучасних вулиць Драгоманова-16 Липня, ще належить встановити дослідникам.
Будинок не має статусу пам’ятки. Орієнтовно науковці вказують період його побудови кінець XVIII – початок XIX ст. Цікаво, що на плані Рівного 1797 р., виконаного придворним архітектором Любомирських Бургіньйоном, цей будинок уже позначено.
Будівля цікава і як свідок міського середовища тогочасного Рівного – вона одна з небагатьох мурованих, розташованих в середмісті у той час, вціліла після пожежі міста в 1847 р., під час Першої і Другої світових воєн. За архітектурним рішення будівля демонструє впливи класицистичної архітектури, що синтезовані з образом міщанського житлового будинку.
