Поряд з площею починається вул. Сянська, котра провадить до місця, де була Передміська синагога. Її перша будівля на куті вулиць Сянської та Старої була дерев’яною (зараз це територія частини ринку «Добробут»). Вона згоріла у 1623 р., проте вже у 1632 р. її перебудували як кам’яну синагогу. Синагозі Краківського передмістя, єдиній кам’яній споруді у кварталі, неодноразово доводилося ставати оборонною твердинею. Синагогу підірвали восени 1941 р.
Якраз навпроти, на стіні будинку № 4 по вул. Сянській вміщено меморіальну таблицю, яка засвідчує, що тут від 1791 р. до 1941 р. знаходилась інша синагога «Хасидим Шул» — перша хасидська божниця, що не залежала від місцевої єврейської громади — кагалу.
Хасидизм як новий напрямок в юдаїзмі виник у середині XVIII ст. і не одразу став популярним, окрім того зустрів рішучий опір тогочасних рабинів. Протягом 1772-1784 рр. на послідовників хасидизму рабини неодноразово накладали херем (заборону, відлучення), тому хасиди почали будувати власні синагоги, які, залежно від напрямку хасидського руху та величини, називалися то «клойц», то «шулом». Першим таким клойцом у Львові була синагога «Хасидим Шул». Будівля синагоги дуже постраждала після погрому в 1918 р. та була остаточно знищена нацистами в часи другої світової війни.
Починаючи з середини ХІХ ст. у Львові відбулися позитивні зміни щодо ставлення до хасидів. Серед хасидів Галичини був організований новий напрямок під назвою «хідушим» (новатори). Хасиди-новатори уже у 1840 р. на перетині вул. Вугільної і пл. Святого Теодора відкрили Талмуд-Тору (релігійну школу для хлопців). Поруч, у 1842-1844 рр., на кошти львівського купця і мецената Якуба Ґлянцера, побудували синагогу «Якуб Ґлянцер Шул». Під час війни нацисти закрили божницю і використовували як склад. У післявоєнний період діяльність єврейської общини регламентувалася радянською владою, а у місті офіційно діяла одна синагога у приміщенні довоєнної «Якуб Ґлянцер Шул». У 1962 р. після смерті останнього рабина під вигаданим приводом синагогу закрили. Після отримання Україною Незалежності у 1991 р. тут почало функціонувати Єврейське товариство ім. Шолом-Алейхема.
-
-
Поряд з площею починається вул. Сянська, котра провадить до місця, де була Передміська синагога. Її перша будівля на куті вулиць Сянської та Старої була дерев’яною (зараз це територія частини ринку «Добробут»). Вона згоріла у 1623 р., проте вже у 1632 р. її перебудували як кам’яну синагогу. Синагозі Краківського передмістя, єдиній кам’яній споруді у кварталі, неодноразово доводилося ставати оборонною твердинею. Синагогу підірвали восени 1941 р.
Якраз навпроти, на стіні будинку № 4 по вул. Сянській вміщено меморіальну таблицю, яка засвідчує, що тут від 1791 р. до 1941 р. знаходилась інша синагога «Хасидим Шул» — перша хасидська божниця, що не залежала від місцевої єврейської громади — кагалу.
Хасидизм як новий напрямок в юдаїзмі виник у середині XVIII ст. і не одразу став популярним, окрім того зустрів рішучий опір тогочасних рабинів. Протягом 1772-1784 рр. на послідовників хасидизму рабини неодноразово накладали херем (заборону, відлучення), тому хасиди почали будувати власні синагоги, які, залежно від напрямку хасидського руху та величини, називалися то «клойц», то «шулом». Першим таким клойцом у Львові була синагога «Хасидим Шул». Будівля синагоги дуже постраждала після погрому в 1918 р. та була остаточно знищена нацистами в часи другої світової війни.
Починаючи з середини ХІХ ст. у Львові відбулися позитивні зміни щодо ставлення до хасидів. Серед хасидів Галичини був організований новий напрямок під назвою «хідушим» (новатори). Хасиди-новатори уже у 1840 р. на перетині вул. Вугільної і пл. Святого Теодора відкрили Талмуд-Тору (релігійну школу для хлопців). Поруч, у 1842-1844 рр., на кошти львівського купця і мецената Якуба Ґлянцера, побудували синагогу «Якуб Ґлянцер Шул». Під час війни нацисти закрили божницю і використовували як склад. У післявоєнний період діяльність єврейської общини регламентувалася радянською владою, а у місті офіційно діяла одна синагога у приміщенні довоєнної «Якуб Ґлянцер Шул». У 1962 р. після смерті останнього рабина під вигаданим приводом синагогу закрили. Після отримання Україною Незалежності у 1991 р. тут почало функціонувати Єврейське товариство ім. Шолом-Алейхема.