Володимир-Волинський — місто-заповідник, районний центр Волинської області, місто обласного значення. Датою заснування вважається 988 рік — час, коли зафіксована перша письмова згадка про нього у “Повісті временних літ”. Засновником древнього міста був київський князь Володимир Великий, хреститель всієї Русі. Тож запрошуємо вас відвідати Володимир-Волинський та пройтися стежками древнього міста.
Фото: Віталій Харчук, Іван Дуда, Роман Гречаник.
GPS: 50.843907, 24.317556
GPS: 50.843907, 24.317556
Городище “Вали” — пам’ятка археології національного значення. Саме за цими тисячолітніми валами знаходився центр стародавнього Володимира — князівський замок і церква. Від цього центру розходилися вулиці, де проживав простий люд. Місто було оточене земляними валами, дістатися до нього можна було тільки через декілька брам — Київську, П’ятницьку, Гридшину, Водопійну. Така фортифікація виконувала оборонну функцію.
На даний момент на території городища знаходиться культурний простір «Князівський шлях до трону», де розташовано дерев’яні фігури 5 волинських князів, вартового та найбільшого в Україні різьбленого дерев’яного трону (висота 3 метри 30 сантиметрів, ширина 2 метри 67 сантиметрів).
Городище “Вали” — пам’ятка археології національного значення. Саме за цими тисячолітніми валами знаходився центр стародавнього Володимира — князівський замок і церква. Від цього центру розходилися вулиці, де проживав простий люд. Місто було оточене земляними валами, дістатися до нього можна було тільки через декілька брам — Київську, П’ятницьку, Гридшину, Водопійну. Така фортифікація виконувала оборонну функцію.
На даний момент на території городища знаходиться культурний простір «Князівський шлях до трону», де розташовано дерев’яні фігури 5 волинських князів, вартового та найбільшого в Україні різьбленого дерев’яного трону (висота 3 метри 30 сантиметрів, ширина 2 метри 67 сантиметрів).
GPS: 50.842803, 24.319906
Окрасою міста та місцем відпочинку багатьох містян та гостей є парк “Слов’янський”, створений з нагоди 1000-ліття міста, що святкувалося у 1988 році. У парку знаходиться комплекс пам’ятників на честь князів Київської русі: Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Ярослава Осмомисла, Всеволода, пам’ятник Тарасу Шевченку, пам’ятник Лукашу та Мавці (головним героям п’єси “Лісова пісня” Лесі Українки), та символічна могила борців за волю України.
GPS: 50.842803, 24.319906
Окрасою міста та місцем відпочинку багатьох містян та гостей є парк “Слов’янський”, створений з нагоди 1000-ліття міста, що святкувалося у 1988 році. У парку знаходиться комплекс пам’ятників на честь князів Київської русі: Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Ярослава Осмомисла, Всеволода, пам’ятник Тарасу Шевченку, пам’ятник Лукашу та Мавці (головним героям п’єси “Лісова пісня” Лесі Українки), та символічна могила борців за волю України.
GPS: 50.841502, 24.320550
GPS: 50.841502, 24.320550
Василівська церква (14-15 століття) – храм ротондного типу (кругла церква), збудована в епоху Волинсько-Галицького князівства. Особливість архітектури храму полягає в тому, що по периметру споруди є 8 контрфорсів (виступів), які створюють ефект хвилястої стіни, тобто Василівська церква – круглий храм з хвилястими стінами, який нагадує квітку з восьми пелюстками. Краєзнавці переконані, що аналогічного храму немає ніде у світі.
Василівська церква (14-15 століття) – храм ротондного типу (кругла церква), збудована в епоху Волинсько-Галицького князівства. Особливість архітектури храму полягає в тому, що по периметру споруди є 8 контрфорсів (виступів), які створюють ефект хвилястої стіни, тобто Василівська церква – круглий храм з хвилястими стінами, який нагадує квітку з восьми пелюстками. Краєзнавці переконані, що аналогічного храму немає ніде у світі.
GPS: 50.842998, 24.314674
Було збудовано в 12 столітті київським князем Мстиславом Ізяславовичем, правнуком Володимира Мономаха. Собор Успіння Пресвятої Богородиці є найдавнішим храмом Волинської області.
Пам’ятка є усипальницею галицько-волинських князів (гробниці-аркасолії розташовані у північній та південній стінах храму). У минулі часи при Соборі діяла іконописна майстерня, функціонувала богословська школа, вінчалися волинські князі, укладалися угоди між князівствами. Протягом 12 – 14 ст. в Успенському соборі коронувалося на володимирський престол 17 волинських князів. Згідно з давніми переказами колись від собору відходив підземний хід, який з’єднував його із Зимненським монастирем. Унікальною є акустика храму, яка досягається завдяки глечикам-голосникам, котрі замуровані у склепінні та стінах пам’ятки.
GPS: 50.842998, 24.314674
Було збудовано в 12 столітті київським князем Мстиславом Ізяславовичем, правнуком Володимира Мономаха. Собор Успіння Пресвятої Богородиці є найдавнішим храмом Волинської області.
Пам’ятка є усипальницею галицько-волинських князів (гробниці-аркасолії розташовані у північній та південній стінах храму). У минулі часи при Соборі діяла іконописна майстерня, функціонувала богословська школа, вінчалися волинські князі, укладалися угоди між князівствами. Протягом 12 – 14 ст. в Успенському соборі коронувалося на володимирський престол 17 волинських князів. Згідно з давніми переказами колись від собору відходив підземний хід, який з’єднував його із Зимненським монастирем. Унікальною є акустика храму, яка досягається завдяки глечикам-голосникам, котрі замуровані у склепінні та стінах пам’ятки.
GPS: 50.844665, 24.315840
GPS: 50.844665, 24.315840
Каплиця – це маленька церква без вівтарної частини. Це Володимирська каплиця, що знаходиться на Соборній вулиці. Форма споруди нагадує чашу або шолом давньоруського воїна. Вона була збудована в 1892 р. з нагоди 900-річчя володимирської єпархії. Єпархію у м. Володимирі засновано князем Володимиром Великим у 992 р. Він же призначив перших єпископів — Стефана та Амфілохія. Ймовірно, що їхні поховання знаходилися у Федорівці, де розташовувався давньоруський храм, який не зберігся.
В документах є згадки про те, що наприкінці 19 ст. поблизу каплиці з’явився прекрасний сквер.
Каплиця – це маленька церква без вівтарної частини. Це Володимирська каплиця, що знаходиться на Соборній вулиці. Форма споруди нагадує чашу або шолом давньоруського воїна. Вона була збудована в 1892 р. з нагоди 900-річчя володимирської єпархії. Єпархію у м. Володимирі засновано князем Володимиром Великим у 992 р. Він же призначив перших єпископів — Стефана та Амфілохія. Ймовірно, що їхні поховання знаходилися у Федорівці, де розташовувався давньоруський храм, який не зберігся.
В документах є згадки про те, що наприкінці 19 ст. поблизу каплиці з’явився прекрасний сквер.
GPS: 50.845621, 24.315958
У 1497 р. польський король Олександр Ягелон надав кошти для будівництва домініканського монастиря та костелу Святої Трійці у Володимирі. Документальних матеріалів про монастир збереглося дуже мало. Відомо, що монастирю належала велика земельна ділянка зі ставком і садом, водяний млин, кілька дворів. Монастир мав право утримувати корчму, варити та продавати пиво, мед, горілку, вино. З історичних документів дізнаємося, що будівля костелу була видовжена, а її фасад звернений до міста. Храм мав 22 вікна, 12 дзеркальних люстр, а дзвіниця з п′ятьма дзвонами знаходилася поруч.
У колишніх келіях в ХІХ ст. відбувалися міські суди, а на першому поверсі знаходився міський архів, музей.
GPS: 50.845621, 24.315958
У 1497 р. польський король Олександр Ягелон надав кошти для будівництва домініканського монастиря та костелу Святої Трійці у Володимирі. Документальних матеріалів про монастир збереглося дуже мало. Відомо, що монастирю належала велика земельна ділянка зі ставком і садом, водяний млин, кілька дворів. Монастир мав право утримувати корчму, варити та продавати пиво, мед, горілку, вино. З історичних документів дізнаємося, що будівля костелу була видовжена, а її фасад звернений до міста. Храм мав 22 вікна, 12 дзеркальних люстр, а дзвіниця з п′ятьма дзвонами знаходилася поруч.
У колишніх келіях в ХІХ ст. відбувалися міські суди, а на першому поверсі знаходився міський архів, музей.
