Стежками древнього міста

Окрасою міста та місцем відпочинку багатьох містян та гостей є парк “Слов’янський”, створений з нагоди 1000-ліття міста, що святкувалося у 1988 році. У парку знаходиться комплекс пам’ятників на честь князів Київської русі: Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Ярослава Осмомисла, Всеволода, пам’ятник Тарасу Шевченку, пам’ятник Лукашу та Мавці (головним героям п’єси “Лісова пісня” Лесі Українки), та символічна могила борців за волю України.

Було збудовано в 12 столітті київським князем Мстиславом Ізяславовичем, правнуком Володимира Мономаха. Собор Успіння Пресвятої Богородиці є найдавнішим храмом Волинської області.

Пам’ятка є усипальницею галицько-волинських князів (гробниці-аркасолії розташовані у північній та південній стінах храму). У минулі часи при Соборі діяла іконописна майстерня, функціонувала богословська школа, вінчалися волинські князі, укладалися угоди між князівствами. Протягом 12 – 14 ст. в Успенському соборі коронувалося на володимирський престол 17 волинських князів. Згідно з давніми переказами колись від собору відходив підземний хід, який з’єднував його із Зимненським монастирем. Унікальною є акустика храму, яка досягається завдяки глечикам-голосникам, котрі замуровані у склепінні та стінах пам’ятки.

У 1497 р. польський король Олександр Ягелон надав кошти для будівництва домініканського монастиря та костелу Святої Трійці у Володимирі. Документальних матеріалів про монастир збереглося дуже мало. Відомо, що монастирю належала велика земельна ділянка зі ставком і садом, водяний млин, кілька дворів. Монастир мав право утримувати корчму, варити та продавати пиво, мед, горілку, вино. З історичних документів дізнаємося, що будівля костелу була видовжена, а її фасад звернений до міста. Храм мав 22 вікна, 12 дзеркальних люстр, а дзвіниця з п′ятьма дзвонами знаходилася поруч.

У колишніх келіях в ХІХ ст. відбувалися міські суди, а на першому поверсі знаходився міський архів, музей.