Незвідана Переяславщина

Береза-тризуб «Україна» — це дерево, яке за формою схоже на один із символів нашої країни — Державний герб України. Як туристичний об’єкт, його відкрито лише в 2017 році, тому навіть завзяті мандрівники могли й не чути про існування такого цінного диво-дарунку природи. Та популярність берези-тризуба стрімко зростає. Вона входить до переліку об’єктів, які відвідували представники всеукраїнського туристичного вело-маршруту «Вишиваний шлях». А згодом дерево потрапило і до їхнього рейтингу кращих моментів подорожі.

Мурована однобанна церква збудована у 1855 році коштом дійсного статського радника Михайла Каневського. З офіційних джерел, а саме з книги Л. Набок та О. Колибенка «Православні храми Переяславщини» відомо, що це був садибний храм маєтку панів Каневських. Церква центрична і належить до типу ротондальних базилік. Зовні фризи оздоблені ліпленням у вигляді хрестів. Церква була теплою, про що свідчать димові слухи, збережені всередині. Стіни церкви муровані, з місцевої цегли на вапняно-піщаному розчині. Архітектурний декор фасадів та інтер’єру витримано в чітких формах класицизму. Пам’ятка є типологічно унікальною і заслуговує занесення до реєстру пам’яток, що охороняється державою.

Природний «Тунель бажань» на Переяславщині утворений з кленових дерев, що ростуть над дорогою. Він має довжину 900 м і вражає своєю чарівністю в літній період. Саме тому й зайняв перше місце за своєю красою, серед подібних йому об’єктів на Київщині в проекті «Рейтинг-1187». Іноді тут можна зустріти фотографів і туристів, які полюють за цікавими та маловідомими місцями. Та якщо ви хочете побачити це диво природи, то варто поквапитися, оскільки переважна більшість місцевих жителів активно виступають за його знищення. Тільки в 2017 році «Тунель бажань» неодноразово намагалися зрізати. Така цікава назва природного тунелю була придумана його захисниками, з метою привернення уваги до необхідності збереження даного об’єкта.

Над затопленим давнім козацьким селом від якого лишилися тільки руїни Іллінської церкви знаходиться оглядовий майданчик.

Сьогодні багато хто говорить про патріотизм, але так і не знає що таке національна ідея. Найкраще це поняття передав провідник української нації Тарас Шевченко у своїх творах.

Сьогодні, багато з тих, хто вважає себе патріотом, цитує Тараса Григоровича, але не всі знають, що більшість найвідоміших цитат народжені саме тут у затопленому селі В’юнищі, в 5 кілометрах від оглядового майданчику. Ці місця були джерелом натхнення Кобзаря… Мало хто знає, що з цих місць Шевченко на дубові плавав до Прохорівки, що за Каневом, зліва по течії Дніпра. Подейкують, що за допомогою спеціального приладу з оглядового майданчика можна побачити навіть пам’ятник Тарасові, що стоїть на його могилі. Напевно кожен, хто вважає себе українцем як мінімум один раз має тут побувати.

Але не лише слідами Шевченка багаті ці місця. Тут тисячі років вирувало людське життя. З лівого боку оглядового майданчика знаходилося давньоруське городище «Циблі-узвіз», з правого боку — Трипільське поселення, а по ту сторону Дніпра виявлено цілу культуру Зарубинецьку. Тут же, неподалік, відомий козацький Трахтемирів. Деякі науковці та природолюби кажуть, що над цими місцями витає ореол сакральності. По обидва боки Дніпра знаходились літописні міста-фортеці Переяславської землі — Заруб та Устя, а між ними чи не найвідоміший брід через річку -Зарубенецький. Іноді він був глибиною не більше ніж по пояс середньостатистичної людини.

Оглядовий майданчик у с. Циблі — це також одна з головних локацій для кайтсерфінгу в Україні і це ще далеко не все…