Ужгород мій маленький

1

Hasta la vista, Lenin

вул. Залізнична GPS: 48.609164, 22.298584

Вас вітає Ужгород, а з ним і перша міні-скульптура нашого маршруту. 

“Hasta la vista, Lenin” – таку назву їй дав Михайло Колодко, її автор, той, хто розпочав рух партизанської скульптури в Ужгороді. Ніяких дозволів від міської ради, тільки бачення художника. 

Вагончик з’явився до 100-ої річниці Жовтневої революції, таке собі прощання із історією.

1917 рік, квітень, Перша світова війна ще триває. В. Ленін звертається до уряду Німеччини з проханням пропустити його товарищів по зброї на чолі з ним через територію країни, що на той час була у стані війни з Росією. Німецький уряд дав згоду, адже розраховував на те, що, діставшись Швейцарії, Ленін організує переворот та закінчить війну, як і сталося, але Німеччині це не допомогло. Війна була програна. 

Майбутні більшовики подорожували в опломбованому вагоні, який автор і зобразив. 

***Якщо підсвітити та заглянути всередину, можна побачити погруддя вождя пролетаріату. 

Автор: Михайло Колодко. 

Коваль: Роман Мурник. 

3

Лебедине озеро

Київська набережна GPS: 48.622102, 22.286979

“Коли нема що сказати, а час працює на тебе — нехай пограє музика Чайковського”

“Лебедине озеро” — балет Петра Чайковського з лібретто Володимира Бєгічева, в основу якого покладено сюжет німецької легенди про принцесу Одетту та злого чаклуна Ротбарта, що перетворив її на лебедя. Вперше твір виконано на сцені Большого театру у Москві в 1877 році, критики рознесли його вщент. В 1895 році у Маріїнському театрі у Петербурзі під керівництвом Маріуса Петіпа та Льва Іванова поставили оновлене “Лебедине”, саме ця версія відома нам зараз. 

Оцінивши популярність балету, в 30-ті роки радянське партійне керівництво вирішує використовувати його в якості політичної пропаганди, тому що він масовий, щирий та патріотичний.

В 80-ті роки балет отримав ще одну особливу роль. Петро Ілліч, напевно, не міг припустити, що під “Лебедине озеро” почнуть ховати радянських генеральних секретарів та мовчати про путч в СРСР. 

Фото: day.kiev.ua

5

Вузол Кротона

Київська набережна GPS: 48.621492, 22.297193

Поява вузла Кротона в місті також має свою історію, пов’язану з Ужгородом, а якщо точніше, то з с. Білки Іршавського району Закарпатської області. Михайло Колодко, автор серії міні-скульптур, вирішив увічнити пам’ять про закарпатського силача, атлета та боксера Івана Фірцака (Кротона), який в 1928 році здобув титул найсильнішої людини планети. 

Артист виступав в 64 країнах, його трюки справляли неабияке враження: він пальцями згинав цвяхи, зубами тягав вантажівки, жонглював штангами, гирями та ядрами, на кориді в Іспанії голіруч перемагав биків. Вперше в США виконав номер “Людина під колесами машини”, під час якого автомобіль переїхав колесами його горло, про це писало чимало американських газет, за що, ймовірно, згодом і отримав у подарунок автомобіль Форд. Пізніше за запрошенням британської королеви виступав у Тауері та переміг чемпіона по боксу у суперважкій вазі Джона Джексона. 

За його неабияку силу його почали звати Кротоном на честь античного героя, сподвижника Геракла, що заснував однойменне місто, в якому жили найвеличніші спортсмени Древньої Греції. 

В 1930-х роках атлет повернувся до рідного села. Після встановлення радянського режиму всі його нагороди були конфісковані, його син опинився у таборах за сфальсифікованою справою по причетності до ОУН. Та це не зупинило Івана Силу. Він засновав першу силову школу мистецтв та циркову школу, випускники яких ставали чемпіонами з важкої атлетики.

Скульптура з’явилася на підтримку фільму “Іван Сила”, що вийшов в 2014 році.  

Автор: Михайло Колодко. 

Коваль: Василь Криванич. 

7

Švejk

Київська набережна, 3 GPS: 48.621410, 22.297453

“…цей тихий, скромний, убого вдягнений чоловік і є той старий бравий вояк Швейк, хоробрий герой, ім’я якого ще за часів Австро-Угорщини було на устах усіх громадян Чеського королівства, і слава якого не примеркне і в Республіці. Я дуже люблю цього бравого вояка Швейка і, змальовуючи його пригоди під час світової війни, переконаний, що всі ви сповнитесь симпатією до мого скромного, невідомого героя. Він не підпалював храму богині в Ефесі, як це зробив отой дурень Герострат, щоб потрапити до газет та шкільних хрестоматій. А цього вже досить.” — Ярослав Гашек.

Скульптура встановлена в 2012 році на честь роковин українсько-чеської дружби, а також як пам’ятник повоєнному місту (не випадкові тут і отвори від куль). “Пригоди бравого вояка Швейка” й досі залишається одним із найпопулярніших антивоєнних романів, написаних після Першої світової. Це оповідь простого вояка Швейка, в якій мажорними нотами звучить протест проти насильництва та війни. 

Офіційне відкриття скульптури здійснив онук Ярослава Гашека, Ріхард. 

9

Статуя Свободи (Statue of Liberty)

Православна набережна, 1 GPS: 48.621217, 22.297856

Статуя Свободи або “Маяк Ungvar” є однією з найпопулярніших у туристів із серії партизанських скульптур Ужгорода. 

В мініатюрну статую Свободи вмонтовано діод, який своїм сигналом сповіщає про повернення додому закарпатських заробітчан з далеких країв, таким чином це найменший за розміром діючий маяк, висота якого складає 17 см, а вага лише 2 кг. 

А ще це найменша статуя Свободи у світі. 

До речі, існує чудова традиція, започаткована Федором Шандором, амбассадором міста та знаним експертом закарпатського туризму — одягати Свободку (як її називають місцеві) на свята у відповідний одяг. Можливо, вам пощастить, і ви побачите її в якомусь новому образі…

11

Міклош Берчені і Крістіна Чакі

Православна набережна, 5 GPS: 48.620900, 22.298636

Скульптуру присвячено останній любові, історія якої відбувалася в Ужгородському замку, та закінчилася далеко за кордоном, у Туреччині. 

Крістіна Чакі була красунею, але особисте життя її ніяк не складалося. Два рази вона виходила заміж, обидва рази овдовіла. Та третій раз приніс довгоочікувану любов та злагоду. Вона зустріла графа Міклоша Берчені, лідера національно-визвольної війни угорського народу, який був вдвічі молодший за неї. 

Сімейна пара обрала своїм родовим гніздом Ужгородський замок, який перетворила в великосвітський центр політичного та культурного життя Закарпаття. У замку в той час налічувалося близько 135 художніх полотен маслом, велика кількість гравюр, найцінніших гобеленів, на яких була зображена вся історія Угорщини.

Крістіна Чакі була відома не тільки красою, але своїм скромним характером та сильним розумом, в зв’язку з чим стала ідеалом жінки в Угорщині.

В 1710 році Міклоша Берчені було оголошено зрадником батьківщини, він змушений був тікати за кордон. Крістіна послідувала за ним…

13

Кукоц — символ рибалок

набережна Ботанічна GPS: 48.621586, 22.299435

Місцевих не здивувати, а от туристи чухають потилицю, що ж то за Кукоц такий. Справа в тому, що Кукоц — герой угорського мультиплікаційного фільму, під який засинав майже кожен третій житель міста.  

Кукоц — символ рибалок, тож, за місцевою легендою, щоб рибалка була успішною, треба потерти йому носа, тоді буде добре клювати. 

15

Carpathia

набережна Незалежності GPS: 48.622083, 22.298086

“Карпатія” — відомий пасажирський пароплав, що належав британській судоплавній компанії. В 1912 році (під час аварії на пароплаві “Титанік”) першим прийшов на допомогу, взявши на борт всіх тих, кому вдалося врятуватися (705 пасажирів). 

А наші Карпати захищають нас від холодних вітрів зі сходу…

Ось така алюзія. 

Підказка. Якщо плануєте відвідати “Карпатію” ввечері, будь ласка, візьміть із собою чайну свічку, щоб засвітити віконця корабля.

17

Hallom

пл. Поштова, 4 GPS: 48.623638, 22.295270

Або мій маленький телефон. Ви можете не пам’ятати, але саме так виглядав телефон, досить великий, із дротом, який завджи чіплявся за ніжки дивану.

Можливо, автор хотів нагадати, що все ж таки іноді треба телефонувати тим, кого любиш. Не важливо, як виглядає твій телефон… 

19

Григорій Жаткович

площа Жупанатська, 3 GPS: 48.624976, 22.296660

Міні-скульптура присвячена першому губернатору Підкарпатської Русі (1920-1921), однієї з п’яти земель, що входили у склад першої Чехословацької Республіки, що існувала з 1919 по 1938 роки. Пізніше отримала назву “Карпатська Україна”.

Григорій Жаткович народився на Закарпатті, та в 5-річному віці переїхав у США, де закінчив юридичний факультет Пенсильванського університету. В 1918 році на чолі Американської народної ради угрорусинів вів переговори із 28-им президентом США Вудро Вільсоном та майбутнім президентом Чехословаччини Томашем Масариком. Ініціював проведення плебісциту серед американських земляків, результати якого підтвердили бажання більшості (67%) приєднати Закарпаття до Чехословацької Республіки. 

21

Майкл Стренк

вул. Тиха, 1 GPS: 48.625937, 22.296445

Майкл Стренк, американський воєнний українського (лемківського) походження, став відомим завдяки фотографії Джо Розенталя “Підняття прапору над Іводзімою”, що зафіксувала фінал (встановлення американського прапору на горі Сурібаті) однієї з найзапекліших битв між японськими та американськими військами під час заключної стадії Другої Світової війни, а саме першій наземній операції США на о. Іводзіма, яка тривала майже місяць, єдина операція, під час якої втрати США перевищували втрати Японії. 

Скульптура встановлена на вході в словацьку гімназію  № 4. 

23

Franz Liszt

пл. Жупанатська GPS: 48.624201, 22.297312

Франц Ліст — відомий угорський композитор, автор численних органних та творів хорової, вокальної і симфонічної музики. При народженні отримав ім’я Ференц, та через те, що погано володів угорською, надавав перевагу німецькій версії свого імені — Франц. 

Він був першим піаністом, який почав давати сольні концерти, які викликали справжній фурор. Після одного виступу до нього підійшов Бетховен та поцілував талановитого юнака, про що той згадував все життя. 

Ліст був надзвичайно обдарованим. Він займався у Карла Черні, який навчав його безкоштовно, пізніше — у Антоніо Сальєрі. 

Франц багато подорожував Європою, не оминаючи Закарпаття, де не раз гостював у свого друга, скрипаля графа Плотені.

В 1847 році виступав у Києві, де зустрів Кароліну Вітгенштейн, якій присвятив всі свої симфонічні поеми. Протягом життя написав 6 творів, присвячених гетьману Івану Мазепі. Запрошуємо ознайомитися із одним з них — “Мазепа” (етюд № 4). Доступний в боті.  

25

Вольфганг Амадей Моцарт (Wolfgang Amadeus Mozart)

вул. Волошина, 11 GPS: 48.623275, 22.299768

Вольфганг Амадей Моцарт — австрійський музикант та композитор. Це один з найпопулярніших класиків, відомий блискучими імпровізаціями та дивовижною кількістю творів, залишених по собі (близько 600), серед яких симфонії, опери, інструментальні концерти — шедеври оперної, хорової, камерної та концертної музики. 

Як зазначає автор скульптури Михайло Колодко: “Закарпаття в період Моцарта було найвіддаленішим куточком Австро-Угорської імперії, але і сюди докотилася його слава.”

Та місце розташування Вольфганга скульптор обрав не випадково. Він “посадив” його у дворі музикальної школи ім. П. Чайковського, щоб надихати талановиту молодь, показуючи гарний приклад. 

Цікавим є той факт, що молодший син Вольфганга Амадея, Франц Ксавер, деякий час жив на Галичині, а також те, що всі його твори написані тут. У Львові Моцарт-молодший став засновником першого світського хору, при якому згодом з’являється музичне товариство святої Цецилії, а також інститут співу (перша міська музична школа). В 1826 році Франц Ксавер дає концерт при соборі святого Юра, де виконує “Реквієм”, незакінчений твір батька, який не давав тому спокою до самої смерті. 

Прослухайте “Реквієм” для органу. Доступний у ботах. 

27

Ейфелева вежа (Eiffel Tower)

вул. Духновича, 18/7 GPS: 48.622905, 22.301648

Відвідавши Ужгород, одразу розумієш, що це місто європейське. В радянські часи з’являється пісня «Ужгород, мій маленький Париж», яку ми і пропонуємо вам послухати (доступна у ботах). 

Чому б в Парижі Ейфелевій вежі бути, а в Ужгороді ні?!

Автор: Михайло Колодко. 

29

Князь Лаборець

вул. Капітульна, 33 GPS: 48.621081, 22.305645

Князь Лаборець — людина-легенда, існування якої й досі викликає суперечки дослідників. Його вважають засновником міста Ужгород, адже документально підтверджено, що в ІХ столітті укріплений замок місцевого князя (castrum Hung, від якого, ймовірно, походить назва міста Ungvar) перетворюється на поселення, яке стає центром князівства.

Існує багато народних легенд, які дійшли до нас у вигляді літературних творів: повість «Лаборець» Богуслава Носака-Незабудови, оповідання Анатолія Кралицького «Князь Лаборець», п’єса Євгена Фенцика «Підкорення Ужгорода», вірш Марійки Підгірянки «Князь Лаборець», поема Василя Ґренджі-Донського «Князь Лаборець», роман Петра Угляренка «Князь Лаборець».