Культурне та соціальне життя євреїв Львова у XIX – 1-ій пол. XX ст. Частина 2

Автор маршруту: Lviv TIC - 15 листопада 2018 року

Впродовж 1918-1939 pp. Львів був центром єврейської освіти, літератури, культури на івриті, їдиш та польській мові. Єврейська громада істотно впливала на чимало сторін міського життя, утім і на розвиток преси. Початки власне єврейської преси припадають на ХІХ ст., перші номери газет виходили єврейською і німецькою мовами. Після того, як Галичина отримала у 1867 р. автономію в складі Австрійської імперії, розпочався швидкий процес полонізації єврейської громади. Євреї втрачали ідентичність, ставали австрійцями, що визнають юдаїзм, чи поляками, що сповідують юдаїзм. Асиміляційні процеси набирали чималих обертів. Супротивився цьому сіонізм — модерний рух та ідеологія, спрямована на створення єврейської держави у святій землі. У 1887 р. у Львові створюється товариство «Сіон», що опублікувало брошуру «Якою повинна бути програма єврейської молоді» і, де пропагувалася ідея переселення до Палестини. Єврейська інтелігенція активно долучається до діяльності сіоністських гуртків, організовує зібрання і урочистості. У 1904 р. починає виходити щоденна львівська газета мовою їдиш «Таґблат», що мала ту ж політичну орієнтацію. Наступницею «Таґблат» була щоденна газета «Морґен» (1926-1939 рр.). У 1918 р. єврейські угруповання, що стояли на сіоністичних позиціях, утворили Єврейську народну раду, яка мала за мету боронити городян-євреїв, з огляду на розпад Австро-Угорської держави та початок польсько-українського конфлікту та становлення польської держави. На одному із засідань ради було прийняте рішення започаткувати випуск щоденної газети, котра також займала б певну позицію у щоденних проблемах, що виникали у стосунках між єврейським і неєврейським, насамперед польським, населенням міста.

Перший номер такої газети, яку назвали «Chwilа» («Хвиля»), з’явився 10 січня 1919 р. і відтоді газета була щоденним супутником життя не тільки євреїв, але і поляків упродовж усього існування ІІ Речі Посполитої (газета виходила польською мовою). Її читали також і далеко за межами держави. Цікавою формою подачі матеріалу у газеті були спеціальні рубрики: літературна, дитяча, жіноча, студентська. До сьогодні «Chwila» не втратила свого значення, тільки тепер вона виконує інші функції: газета є цінним матеріалом для досліджень істориків, вона є свідком і свідоцтвом світу, існування якого у розквіті сил перервала німецька окупація.

Поділитися:

Обирайте будь-який зручний для вас формат відображення маршруту
на смартфоні або просто роздрукуйте його на принтері: