Культурне та соціальне життя євреїв Львова у XIX — 1-ій пол. XX ст. Частина 1

Автор маршруту: Lviv TIC - 08 листопада 2018 року

«Золотим» для єврейської громади Львова вважають період XVI — першої половини XVII ст., на який припадає правління короля Яна ІІІ Собеського. Він не лише надав їй численні привілеї, але й мав виняткову симпатію до таких постатей єврейського світу, як др. Емануель де Йона, котрий став його особистим лікарем, чи іншої знаменитості — Бецаля (Бецалеля), людини, котра посідала посаду королівського митника. Члени єврейської спільноти у цей період досягли високого соціального статусу як фінансисти, лікарі та викладачі, їхня релігійна та культурна сфери також швидко розвивались. Період Австрійської імперії, яка проіснувала протягом 1772-1918 рр., був більш проблематичним для євреїв, оскільки їм доводилося боротися за свої права та намагатися зберегти свої традиції, та у зіткненні з новими течіями і змінами творити свою культурну ідентичність. Як уже згадувалось, Львів став центром для кількох релігійних рухів, які співіснували і конфліктували. Отож, це був період активних пошуків та викликів, які період модернізації ставив перед містом, а також його громадами, в тому числі, другою найбільшою спільнотою у місті — єврейською. До кінця XIX ст. єврейська громада Львова вже володіла численними синагогами, школами, бібліотеками, лікарнями та філантропічними організаціями. У 1910 р. євреї Львова складали близько 25% населення міста і, в переважній більшості, представляли вільні професії (70% адвокатів, 70% членів торгово-промислової палати, 60% лікарів). У Львівському університеті у 1910 р. навчалось близько 1500 євреїв (33% від загальної кількості студентів), діяло кілька єврейських студентських спілок, в університеті викладали євреї-науковці. З іншого боку, надалі відчувалися упередження та обмеження, хоча громада була другою за чисельністю. Наприклад, з 1870 року місто обирало міську раду, але існувало негласне правило, що єврей не може бути президентом міста, максимум — віце-президентом. Подібною була ситуація і для українців-русинів, третьої за чисельністю спільноти. У нашій другій мандрівці ми познайомимось із культурним та інтелектуальним єврейським Львовом, розквіт якого припадає на кін. XIX — поч. XX ст. та життя якого різко обірвала нацистська окупація.

Поділитися:

Обирайте будь-який зручний для вас формат відображення маршруту
на смартфоні або просто роздрукуйте його на принтері: