Кожна зупинка на цьому маршруті — це робота анонімного вуличного художника, що називає себе dArt_Painter. Важливим є розуміння того факту, що в той чи інший проміжок часу роботи можуть бути замальовані або зіпсовані іншими людьми.
Більше робіт цього художника ви зможете побачити перейшовши за посиланням на його сторінку в Instagram
GPS: 49.835444, 24.009281
GPS: 49.835444, 24.009281
Арт знаходиться на території НУЛП. Тут зображено хлопця з пляшкою на голові (саме так жителі Китаю намагаються захиститися від вірусу, що загрожує життю багатьох громадян цієї країни).
Художник так коментує цю роботу: «Ця робота стала знаковою для мене. Це мій перший серйозний малюнок, присвячений гострій соціальній проблемі. Я намагався триматися осторонь гучних подій, але цього разу не зміг закрити на проблему очі. “Людина людині вовк” — ці слова ідеально ілюструють ту ситуацію, яка відбулася після приїзду наших людей з Китаю. Не можу собі уявити, про що думають українці, коли блокують дорогу автомобільними шинами, протестуючи проти повернення їх співвітчизників додому.
Наша країна повинна бути єдиним місце, куди ми можемо повернутись, де б ми не перебували перед тим, бо це наш Дім. І я навіть не можу уявити, що відчували люди, стикнувшись зі шквалом ненависті й злості на свою адресу, коли повертались у рідну країну, де їх чекали близькі й друзі. Люди, схаменіться!»
Арт знаходиться на території НУЛП. Тут зображено хлопця з пляшкою на голові (саме так жителі Китаю намагаються захиститися від вірусу, що загрожує життю багатьох громадян цієї країни).
Художник так коментує цю роботу: «Ця робота стала знаковою для мене. Це мій перший серйозний малюнок, присвячений гострій соціальній проблемі. Я намагався триматися осторонь гучних подій, але цього разу не зміг закрити на проблему очі. “Людина людині вовк” — ці слова ідеально ілюструють ту ситуацію, яка відбулася після приїзду наших людей з Китаю. Не можу собі уявити, про що думають українці, коли блокують дорогу автомобільними шинами, протестуючи проти повернення їх співвітчизників додому.
Наша країна повинна бути єдиним місце, куди ми можемо повернутись, де б ми не перебували перед тим, бо це наш Дім. І я навіть не можу уявити, що відчували люди, стикнувшись зі шквалом ненависті й злості на свою адресу, коли повертались у рідну країну, де їх чекали близькі й друзі. Люди, схаменіться!»
GPS: 49.839683, 24.029717
«Художники и писатели обязаны немедля взять горшки с красками и кистями своего мастерства иллюминовать, разрисовать все бока, лбы и груди городов, вокзалов и вечно бегущих стай железнодорожных вагонов. Пусть отныне, проходя по улице, гражданин будет наслаждаться ежеминутно глубиной мысли великих современников, созерцать цветистую яркость красивой радости сегодня, слушать музыку — мелодии, грохот, шум — прекрасных композиторов всюду. Пусть улицы будут праздником искусства для всех» (Володимир Маяковський, «Декрет №1. Про демократизацію мистецтв», 1918).
DArt_Painter: «Ще у 1918 році люди розуміли силу вуличного мистецтва, його цінність. На цьому етапові усе, що ти малюєш у недозволених місцях вважається вандалізмом, навіть якщо це справжній витвір мистецтва. Найгіршим є те, що люди, які вирішують, де можна малювати, не бачать очевидних речей (на другому фото — вигляд паркану здалеку).
Нещодавно мені написала людина з проханням підготувати ескіз на патріотичну тему для оформлення цього паркану. Ескіз було присвячено пам‘яті Героїв Майдану, але його не прийняли.
Минуло три місяці. Жодної роботи не з’явилося на паркані, що псував екстер’єр парку. Чому забороняють це виправити?
Я вирішив намалювати саме цю роботу, бо це «Свобода», свобода вибору місця, можливість залишити там щось для його жителів. «Свобода» тримає у руці пляшку шампанського, святкуючи, хоч і маленьку, але перемогу над людьми, які приймають рішення, що жителям Львова краще буде дивитись на свастики (якими вкрита майже вся площа паркану), аніж на роботи львівських художників…»
GPS: 49.839683, 24.029717
«Художники и писатели обязаны немедля взять горшки с красками и кистями своего мастерства иллюминовать, разрисовать все бока, лбы и груди городов, вокзалов и вечно бегущих стай железнодорожных вагонов. Пусть отныне, проходя по улице, гражданин будет наслаждаться ежеминутно глубиной мысли великих современников, созерцать цветистую яркость красивой радости сегодня, слушать музыку — мелодии, грохот, шум — прекрасных композиторов всюду. Пусть улицы будут праздником искусства для всех» (Володимир Маяковський, «Декрет №1. Про демократизацію мистецтв», 1918).
DArt_Painter: «Ще у 1918 році люди розуміли силу вуличного мистецтва, його цінність. На цьому етапові усе, що ти малюєш у недозволених місцях вважається вандалізмом, навіть якщо це справжній витвір мистецтва. Найгіршим є те, що люди, які вирішують, де можна малювати, не бачать очевидних речей (на другому фото — вигляд паркану здалеку).
Нещодавно мені написала людина з проханням підготувати ескіз на патріотичну тему для оформлення цього паркану. Ескіз було присвячено пам‘яті Героїв Майдану, але його не прийняли.
Минуло три місяці. Жодної роботи не з’явилося на паркані, що псував екстер’єр парку. Чому забороняють це виправити?
Я вирішив намалювати саме цю роботу, бо це «Свобода», свобода вибору місця, можливість залишити там щось для його жителів. «Свобода» тримає у руці пляшку шампанського, святкуючи, хоч і маленьку, але перемогу над людьми, які приймають рішення, що жителям Львова краще буде дивитись на свастики (якими вкрита майже вся площа паркану), аніж на роботи львівських художників…»
GPS: 49.841289, 24.035079
GPS: 49.841289, 24.035079
За твердженням художника робота чудово ілюструє суть соціального захисту у нашій країні.
За твердженням художника робота чудово ілюструє суть соціального захисту у нашій країні.
GPS: 49.825316, 24.039565
DArt_Painter: «Ця робота є важливою для мене. Багато сил та часу витрачено на те, щоб намалювати це зображення. Стільки ж роздумів над сюжетом й зображенням супроводжувало процес її створення.
За основу сюжету я взяв персонажів з легендарного твору Едуарда Мане «Сніданок на траві», але вніс невеличкі корективи у вигляді масок, надавши іншого трактування зображеним.
«Сніданок на Лисій горі в останній день карантину» — це зображення двох типів людей, які вийшли відпочити. Хтось не має сил більше чекати, а комусь байдуже, тож він вийшов за компанію. Двоє очікують закінчення цього періоду, порожніми очницями шукаючи той останній день, щоб можна було вийти, вдихнути на повні легені й не одягати захисну маску… Вони чекають на стабільність і впевненість у завтрашньому дні. Цей момент наближається до них в образі кур‘єра, щоб забрати маски й дати їм ці прекрасні відчуття. Третій персонаж сидить й дивиться в іншу сторону, щось розповідаючи. Йому байдуже. Скоріше за все, він вдягає маску тільки для уникнення штрафних санкцій.
Цією картиною я хотів сказати, що залишилося зовсім трошки чекати. Незабаром все буде так, як раніше.
Дякую усім, хто сприяв створенню»
GPS: 49.825316, 24.039565
DArt_Painter: «Ця робота є важливою для мене. Багато сил та часу витрачено на те, щоб намалювати це зображення. Стільки ж роздумів над сюжетом й зображенням супроводжувало процес її створення.
За основу сюжету я взяв персонажів з легендарного твору Едуарда Мане «Сніданок на траві», але вніс невеличкі корективи у вигляді масок, надавши іншого трактування зображеним.
«Сніданок на Лисій горі в останній день карантину» — це зображення двох типів людей, які вийшли відпочити. Хтось не має сил більше чекати, а комусь байдуже, тож він вийшов за компанію. Двоє очікують закінчення цього періоду, порожніми очницями шукаючи той останній день, щоб можна було вийти, вдихнути на повні легені й не одягати захисну маску… Вони чекають на стабільність і впевненість у завтрашньому дні. Цей момент наближається до них в образі кур‘єра, щоб забрати маски й дати їм ці прекрасні відчуття. Третій персонаж сидить й дивиться в іншу сторону, щось розповідаючи. Йому байдуже. Скоріше за все, він вдягає маску тільки для уникнення штрафних санкцій.
Цією картиною я хотів сказати, що залишилося зовсім трошки чекати. Незабаром все буде так, як раніше.
Дякую усім, хто сприяв створенню»
GPS: 49.817194, 24.042161
GPS: 49.817194, 24.042161
DArt_Painter коментує: «Це одна з моїх перших робіт. Перші спроби по використанню багатошарових трафаретів. Результатом я залишився задоволений і роботу протягом двох років ніхто не чіпав, що не може не тішити»
DArt_Painter коментує: «Це одна з моїх перших робіт. Перші спроби по використанню багатошарових трафаретів. Результатом я залишився задоволений і роботу протягом двох років ніхто не чіпав, що не може не тішити»
