До російсько-японської війни Італійський бульвар називався Юнкерським.
Прогулюючись по ньому, ми побачимо і колишнє Юнкерське училище, і «готичний» госпіталь, лікарям та сестрам якого довелося брати участь у цій війні. Побачимо також рідкісну скульптуру Спартака, розкішні Павлівські будинки бідняків та будинок Максима Галкіна.
Залізничний вокзал Одеси має три виходи — на Привокзальну та Старосінну площі, а також на Середньофонтанську вулицю. Паралельна їй вулиця, ближча до моря, називається Большефонтанська дорога.
Нам — ближче до моря!
Рухаючись до моря Італійським бульваром, ми дійдемо з вами до Французького бульвару, який за старих часів називався Малофонтанською дорогою.
Залізничний вокзал Одеси має три виходи — на Привокзальну та Старосінну площі, а також на Середньофонтанську вулицю. Паралельна їй вулиця, ближча до моря, називається Большефонтанська дорога.
Нам — ближче до моря!
Рухаючись до моря Італійським бульваром, ми дійдемо з вами до Французького бульвару, який за старих часів називався Малофонтанською дорогою.
Невеликий сквер навпроти Куликового поля носив ім’я Томаса. Та й сам бульвар за радянських часів теж називався бульваром Томаса. У сквері стояв пам’ятник Михайлу Томасу, керівнику Червоної гвардії в Одесі, який намагався «комунізувати» екіпаж повсталого броненосця «Князь Потьомкін Таврійський», що стояв на рейді у Одеській затоці.
За це його й декомунізували.
Невеликий сквер навпроти Куликового поля носив ім’я Томаса. Та й сам бульвар за радянських часів теж називався бульваром Томаса. У сквері стояв пам’ятник Михайлу Томасу, керівнику Червоної гвардії в Одесі, який намагався «комунізувати» екіпаж повсталого броненосця «Князь Потьомкін Таврійський», що стояв на рейді у Одеській затоці.
За це його й декомунізували.
Павло Захарович Ямчітський. Можливо, це прізвище скаже щось жителям Кривого Рогу, де Павло Захарович відкрив Ямчітську сільськогосподарську школу, а одеситам це ім’я — Павло — скаже про житловий комплекс дешевих квартир із загальною адресою Канатна, 81.
Перший корпус «Павлівської будівлі дешевих квартир» розташований якраз на розі вулиці Канатної та Італійського бульвару. Помічник секретаря Одеського комерційного суду Ямчітський був вдівцем та спадкоємців у нього не було. І він, надихнувшись прикладом Петербурзького товариства дешевих квартир, заповідав, щоб у Одесі було побудовано будівлю, що носить його ім’я, для тих громадян міста, які відповідають вказаним ним умовам. Сказано — зроблено. Навпроти Куликова поля побудували шестикорпусний ансамбль для бідняків, у якому зараз хотів би жити й багач. Причому, це був не тільки житловий комплекс.
При Павлівському будинку був постійний лікар, послугами якого жителі комплексу могли користуватися безкоштовно, і Народне училище для дітей, що живуть в будинку (теж практично безкоштовне). А на четвертому поверсі одного з корпусів розташовувався танцювальний зал з паркетом! Напевно, щоб біднякам було де танцювати від радості.
Павло Захарович Ямчітський. Можливо, це прізвище скаже щось жителям Кривого Рогу, де Павло Захарович відкрив Ямчітську сільськогосподарську школу, а одеситам це ім’я — Павло — скаже про житловий комплекс дешевих квартир із загальною адресою Канатна, 81.
Перший корпус «Павлівської будівлі дешевих квартир» розташований якраз на розі вулиці Канатної та Італійського бульвару. Помічник секретаря Одеського комерційного суду Ямчітський був вдівцем та спадкоємців у нього не було. І він, надихнувшись прикладом Петербурзького товариства дешевих квартир, заповідав, щоб у Одесі було побудовано будівлю, що носить його ім’я, для тих громадян міста, які відповідають вказаним ним умовам. Сказано — зроблено. Навпроти Куликова поля побудували шестикорпусний ансамбль для бідняків, у якому зараз хотів би жити й багач. Причому, це був не тільки житловий комплекс.
При Павлівському будинку був постійний лікар, послугами якого жителі комплексу могли користуватися безкоштовно, і Народне училище для дітей, що живуть в будинку (теж практично безкоштовне). А на четвертому поверсі одного з корпусів розташовувався танцювальний зал з паркетом! Напевно, щоб біднякам було де танцювати від радості.
Популярний серед регбістів стадіон «Спартак» встиг побути і базовим стадіоном футбольного «Чорноморця», і місцем сталінсько-комсомольських парадів: стадіон відкрили в 1928 році, назвавши «імені 10-річчя ВЛКСМ».
А пам’ятник Спартаку перед ним був популярний серед любителів дармового металу: спис у вождя повстання римських рабів крали раз у п’ятирічку, а то й частіше. Якби інший римлянин — Гай Галерій Валерій — у 311 році не підписав би едикт, котрий дозволив відкрито сповідувати християнство, хто знає, був би побудований у Одесі госпіталь Товариства касперівських сестер милосердя Червоного Хреста на розі Італійського бульвару та Маріїнської вулиці.
Одеським сестрам, кинутим у розпал російсько-японської війни на Далекий Схід, довелося пізнати жахи війни, бездарно програної останнім російським царем. До речі, значний будинок між колишнім шпиталем й колишніми «дешевими Павлівськими квартирами» займало Консульство Росії. А до того — Куби. Повернемося до госпіталю. У наш час у цьому неоготичному особняку з хрестами розміщується дитяча поліклініка Чорноморського морського пароплавства та медичний центр реабілітації.
Популярний серед регбістів стадіон «Спартак» встиг побути і базовим стадіоном футбольного «Чорноморця», і місцем сталінсько-комсомольських парадів: стадіон відкрили в 1928 році, назвавши «імені 10-річчя ВЛКСМ».
А пам’ятник Спартаку перед ним був популярний серед любителів дармового металу: спис у вождя повстання римських рабів крали раз у п’ятирічку, а то й частіше. Якби інший римлянин — Гай Галерій Валерій — у 311 році не підписав би едикт, котрий дозволив відкрито сповідувати християнство, хто знає, був би побудований у Одесі госпіталь Товариства касперівських сестер милосердя Червоного Хреста на розі Італійського бульвару та Маріїнської вулиці.
Одеським сестрам, кинутим у розпал російсько-японської війни на Далекий Схід, довелося пізнати жахи війни, бездарно програної останнім російським царем. До речі, значний будинок між колишнім шпиталем й колишніми «дешевими Павлівськими квартирами» займало Консульство Росії. А до того — Куби. Повернемося до госпіталю. У наш час у цьому неоготичному особняку з хрестами розміщується дитяча поліклініка Чорноморського морського пароплавства та медичний центр реабілітації.
На протилежному боці Маріїнської вулиці розмістилися будівлі військового відомства, включаючи штаб ВПС Південного округу.
До революції тут розташовувалося Одеське піхотне юнкерське училище. Тут викладав батько Валентина Катаєва; а на військових вчилися у Одесі батько Олега та Ростислава Янковських (брат великого актора народився у Перлині біля моря), брат письменника Михайла Коцюбинського — Юрій, а також корифей українського театру, народний артист СРСР Панас Саксаганський та видатний драматург Микола Куліш, розстріляний в карельському Сандармосі за любов до України.
Але ви не побачите на цій будівлі меморіальних дощок з вищеназваними іменами. «Свіжі» пам’ятні знаки на цих стінах говорять нам, на жаль, про героїв війни на Сході України, розв’язаної новим російським «царем».
На протилежному боці Маріїнської вулиці розмістилися будівлі військового відомства, включаючи штаб ВПС Південного округу.
До революції тут розташовувалося Одеське піхотне юнкерське училище. Тут викладав батько Валентина Катаєва; а на військових вчилися у Одесі батько Олега та Ростислава Янковських (брат великого актора народився у Перлині біля моря), брат письменника Михайла Коцюбинського — Юрій, а також корифей українського театру, народний артист СРСР Панас Саксаганський та видатний драматург Микола Куліш, розстріляний в карельському Сандармосі за любов до України.
Але ви не побачите на цій будівлі меморіальних дощок з вищеназваними іменами. «Свіжі» пам’ятні знаки на цих стінах говорять нам, на жаль, про героїв війни на Сході України, розв’язаної новим російським «царем».
Ось ми і прийшли до початку Італійського (колишнього Юнкерського) бульвару, де він впирається у Французький.
За військовими будинками на Французько-Італійському кутку голубить «свічка» «Генеральського будинку», який ще називають «Блакитною мрією».
Тут жив гуморист Максим Галкін. Це його батько — на той момент заступник командуючого по озброєнню генерал-лейтенант Олександр Галкін — доклав руку до оснащення бойовою технікою майданчика біля Військово-історичного музею Південного оперативного командування (Пироговська, 4). На його прохання в Одесу з Ростова притягли легендарний «Т-34»! Такий ось сумний гумор.
Ось ми і прийшли до початку Італійського (колишнього Юнкерського) бульвару, де він впирається у Французький.
За військовими будинками на Французько-Італійському кутку голубить «свічка» «Генеральського будинку», який ще називають «Блакитною мрією».
Тут жив гуморист Максим Галкін. Це його батько — на той момент заступник командуючого по озброєнню генерал-лейтенант Олександр Галкін — доклав руку до оснащення бойовою технікою майданчика біля Військово-історичного музею Південного оперативного командування (Пироговська, 4). На його прохання в Одесу з Ростова притягли легендарний «Т-34»! Такий ось сумний гумор.