Щоб опинитися на старті нашого чергового маршруту, слід трохи спуститися від історичного центру Харкова по Московському проспекту до річки Харків. В середині XIX ст місцевість на лівому березі річки, де були лише хати під очеретом і соломою, почали активно забудовувати красивими кам’яними будівлями. Поява в цьому районі чоловічої та жіночої гімназій, а також реального училища, перетворили тодішню Захарківську слободу в респектабельний район, де почали оселятися вершки суспільства. Нинішня вулиця Чигирина завдяки цьому отримала назву Дворянська, як і паралельна їй набережна, що проходить уздовж річки. Пізніше її назвали набережною Жданова, а коли за часів перебудови міські чиновники зайнялися черговим перейменуванням, вирішили не морочитися, і набережні по обидва боки річки назвали Харківськими. Таким чином вона вийшла унікальною, хоча і суперечить принципам містобудування.
GPS: 49.992038, 36.244001
GPS: 49.992038, 36.244001
В якій би точці Харківської набережної ви не опинилися, вашу увагу, з великою ймовірныстю, приверне старовинний занедбаний будинок з червоної цегли, що височіє над рікою. Це колишня борошномельна фабрика, яку побудував приватний підприємець більше 130 років тому. До початку XIX століття будинок використовували за призначенням, а наприкінці 1960-х підприємство назвали Харківським комбінатом хлібопродуктів №1. Незабаром колишній млин може отримати нове життя: на території 2600 «квадратів» хочуть облаштувати арт-центр із зонами сучасного мистецтва, театральним і освітнім центром, івент-майданчиком, а також офісами творчих підприємців.
В якій би точці Харківської набережної ви не опинилися, вашу увагу, з великою ймовірныстю, приверне старовинний занедбаний будинок з червоної цегли, що височіє над рікою. Це колишня борошномельна фабрика, яку побудував приватний підприємець більше 130 років тому. До початку XIX століття будинок використовували за призначенням, а наприкінці 1960-х підприємство назвали Харківським комбінатом хлібопродуктів №1. Незабаром колишній млин може отримати нове життя: на території 2600 «квадратів» хочуть облаштувати арт-центр із зонами сучасного мистецтва, театральним і освітнім центром, івент-майданчиком, а також офісами творчих підприємців.
GPS: 49.990982, 36.241759
На перетині Харківської набережної з вулицею Фейєрбаха розташувалася найзагадковіша споруда нашої прогулянки – альтанка-ротонда. Вона не дуже вписується в ансамбль будівель на Харківській набережній, особливо це стало помітно після того, як альтанку облагородили. Харків’яни діляться цікавою байкою про об’єкт з двома входами. Чутки свідчать, що в альтанці обвінчалася молода пара, а після церемонії подружжя почало сперечатися: дружина наполягала, що потрібно виходити через південний прохід, а чоловік тягнув на північ. Після довгих обговорень чоловік здався. Але південний напрямок нічим добрим для парочки не закінчився, через кілька років чоловік потонув у річці, а дружина зачахнула. З тих пір з цієї альтанки прийнято виходити саме через північний прохід, щоб не накликати біду.
GPS: 49.990982, 36.241759
На перетині Харківської набережної з вулицею Фейєрбаха розташувалася найзагадковіша споруда нашої прогулянки – альтанка-ротонда. Вона не дуже вписується в ансамбль будівель на Харківській набережній, особливо це стало помітно після того, як альтанку облагородили. Харків’яни діляться цікавою байкою про об’єкт з двома входами. Чутки свідчать, що в альтанці обвінчалася молода пара, а після церемонії подружжя почало сперечатися: дружина наполягала, що потрібно виходити через південний прохід, а чоловік тягнув на північ. Після довгих обговорень чоловік здався. Але південний напрямок нічим добрим для парочки не закінчився, через кілька років чоловік потонув у річці, а дружина зачахнула. З тих пір з цієї альтанки прийнято виходити саме через північний прохід, щоб не накликати біду.
GPS: 49.990619, 36.241876
GPS: 49.990619, 36.241876
Складно пройти набережною та не звернути уваги на ворота із зображенням героїв фільму “Кін-дза-дза” і розписані одноповерхові будиночки поруч. Тут знаходиться приватна галерея сучасного мистецтва клубного типу VOVATANYA, яка в цьому році відзначить своє 10-річчя. В активі галереї більше 80 виставок та виїзних виставкових проектів за участю провідних майстрів сучасного мистецтва і класиків вітчизняного авангарду. А ще завдяки цьому майданчику про себе можуть заявити молоді та перспективні художники.
Складно пройти набережною та не звернути уваги на ворота із зображенням героїв фільму “Кін-дза-дза” і розписані одноповерхові будиночки поруч. Тут знаходиться приватна галерея сучасного мистецтва клубного типу VOVATANYA, яка в цьому році відзначить своє 10-річчя. В активі галереї більше 80 виставок та виїзних виставкових проектів за участю провідних майстрів сучасного мистецтва і класиків вітчизняного авангарду. А ще завдяки цьому майданчику про себе можуть заявити молоді та перспективні художники.
GPS: 49.990044, 36.241585
На Харківській набережній, 4 перед нами відкривається споруда відомого харківського архітектора Юлія Цауне. На початку минулого століття вона відіграла велике значення в розвитку середньої освіти в місті. На той час в Харкові було чотири чоловічі гімназії, які фінансували з міськскарбниці. А в 1910-м на тоді ще Дворянській набережній відкрили першу приватну гімназію, яка відразу стала популярною серед харків’ян. Засновником і першим директором навчального закладу був відомий педагог Василь Давиденко, про що свідчить меморіальна дошка на фасаді. Сьогодні в цій будівлі знаходяться ЗОШ №30 та дитяча школа мистецтв №3.
GPS: 49.990044, 36.241585
На Харківській набережній, 4 перед нами відкривається споруда відомого харківського архітектора Юлія Цауне. На початку минулого століття вона відіграла велике значення в розвитку середньої освіти в місті. На той час в Харкові було чотири чоловічі гімназії, які фінансували з міськскарбниці. А в 1910-м на тоді ще Дворянській набережній відкрили першу приватну гімназію, яка відразу стала популярною серед харків’ян. Засновником і першим директором навчального закладу був відомий педагог Василь Давиденко, про що свідчить меморіальна дошка на фасаді. Сьогодні в цій будівлі знаходяться ЗОШ №30 та дитяча школа мистецтв №3.
GPS: 49.989083, 36.241678
GPS: 49.989083, 36.241678
Щоб продовжити прогулянку Харківською набережною, ми вирушаємо на міст, що з’єднує дві частини Московського проспекту. Коли через річку Харків вперше перекинули цей міст, точно невідомо, але, судячи з письмових свідчень, сталося це не менш ніж 245 років тому. Сучасний Московський проспект у різні часи з’єднували дерев’яні, кам’яні і залізні переправи. А той Харківський міст, який ми бачимо сьогодні, звели 62 роки тому. Виконали його із залізобетону, а перила та освітлювальні стовпи відлили з чавуну. Цікаво, що саме під цим мостом 97 років тому в річці Харків зловили останню стерлядь, а через 18 років — і останню міногу.
Щоб продовжити прогулянку Харківською набережною, ми вирушаємо на міст, що з’єднує дві частини Московського проспекту. Коли через річку Харків вперше перекинули цей міст, точно невідомо, але, судячи з письмових свідчень, сталося це не менш ніж 245 років тому. Сучасний Московський проспект у різні часи з’єднували дерев’яні, кам’яні і залізні переправи. А той Харківський міст, який ми бачимо сьогодні, звели 62 роки тому. Виконали його із залізобетону, а перила та освітлювальні стовпи відлили з чавуну. Цікаво, що саме під цим мостом 97 років тому в річці Харків зловили останню стерлядь, а через 18 років — і останню міногу.
GPS: 49.989460, 36.239742
Після переходу через Харківський міст ми опиняємося на другому відрізку набережної. Тут вже зовсім інші пам’ятки та інші пейзажі: замість занедбаних комбінатів і загадкових альтанок — монументальні житлові будівлі, типові для забудови центру міста середини минулого століття. Ось, наприклад, розтягнений на десятки метрів уздовж Харківської набережної п’ятиповерховий житловий будинок за адресою Московський проспект, 27/1. Через масивну арку цієї будівлі можна потрапити не лише у внутрішній двір, а й на вулицю Короленка. У минулому році будинок-гігант відзначив своє 60-річчя. Побудували його в свій час для робітників заводу ім. Малишева. Цікаво, що, згідно з попереднім планом архітекторів, на іншій стороні проспекту для симетрії повинні були звести таку ж по стилістиці і обсягу будівлю, але втілити цікаву задумку в життя так і не вдалося.
GPS: 49.989460, 36.239742
Після переходу через Харківський міст ми опиняємося на другому відрізку набережної. Тут вже зовсім інші пам’ятки та інші пейзажі: замість занедбаних комбінатів і загадкових альтанок — монументальні житлові будівлі, типові для забудови центру міста середини минулого століття. Ось, наприклад, розтягнений на десятки метрів уздовж Харківської набережної п’ятиповерховий житловий будинок за адресою Московський проспект, 27/1. Через масивну арку цієї будівлі можна потрапити не лише у внутрішній двір, а й на вулицю Короленка. У минулому році будинок-гігант відзначив своє 60-річчя. Побудували його в свій час для робітників заводу ім. Малишева. Цікаво, що, згідно з попереднім планом архітекторів, на іншій стороні проспекту для симетрії повинні були звести таку ж по стилістиці і обсягу будівлю, але втілити цікаву задумку в життя так і не вдалося.
GPS: 49.991298, 36.240140
GPS: 49.991298, 36.240140
Продовження маршруту знову віддаляє нас від галасливого центру з його постійними заторами і звучанням автомобільних моторів. Знову зустрічаються будівлі, які вже давно розміняли свою першу сотню років. Одну з них ніби перенесли з дореволюційного Санкт-Петербурга. Здається, ось-ось по набережній пронесеться карета з якоюсь шляхетною родиною всередині. Визнана пам’яткою архітектури двоповерхова будівля, хоч і знаходиться на вулиці Громадянській, 25, але основною частиною фасаду дивиться на Харківську набережну. Будували її наприкінці XIX століття для фабрики з виробництва парфумерії та косметики. У 1910-му будівлю реконструювали за проектом видатного архітектора Олександра Гінзбурга, який доклав руку до створення десятка знакових для Харкова будинків. Якийсь час в цій споруді розташовувалася фармацевтична фабрика, а тепер — комунальне підприємство «Обласний аптечний склад».
Продовження маршруту знову віддаляє нас від галасливого центру з його постійними заторами і звучанням автомобільних моторів. Знову зустрічаються будівлі, які вже давно розміняли свою першу сотню років. Одну з них ніби перенесли з дореволюційного Санкт-Петербурга. Здається, ось-ось по набережній пронесеться карета з якоюсь шляхетною родиною всередині. Визнана пам’яткою архітектури двоповерхова будівля, хоч і знаходиться на вулиці Громадянській, 25, але основною частиною фасаду дивиться на Харківську набережну. Будували її наприкінці XIX століття для фабрики з виробництва парфумерії та косметики. У 1910-му будівлю реконструювали за проектом видатного архітектора Олександра Гінзбурга, який доклав руку до створення десятка знакових для Харкова будинків. Якийсь час в цій споруді розташовувалася фармацевтична фабрика, а тепер — комунальне підприємство «Обласний аптечний склад».
GPS: 49.992798, 36.243774
Через свою унікальність, завершується наш маршрут майже в тому ж місці, де і починався — біля колишньої борошномельної фабрики і Горбатого моста. Понад століття тому, коли міст тільки перекинули через річку Харків, його зігнули, щоб вози, які з’їжджали з крутого спуску нинішньої вулиці Маршала Бажанова, могли загальмувати. У 1928 році замість дерев’яного моста побудували кам’яний, проте «горб» все одно вирішили залишити. До слова, вже кілька років ця переправа носить ім’я харківського героя Юлія Чигирина, з яким пов’язана окрема історія. 53 роки тому на залізничній платформі біля селища Високий дві жінки не встигли перейти залізничні колії. На величезній швидкості прямо на них летів потяг, а 27-річний Юлій, не роздумуючи, стрибнув з платформи на рейки і відштовхнув жінок. На жаль, молодий чоловік загинув, проте йому вдалося врятувати два життя.
GPS: 49.992798, 36.243774
Через свою унікальність, завершується наш маршрут майже в тому ж місці, де і починався — біля колишньої борошномельної фабрики і Горбатого моста. Понад століття тому, коли міст тільки перекинули через річку Харків, його зігнули, щоб вози, які з’їжджали з крутого спуску нинішньої вулиці Маршала Бажанова, могли загальмувати. У 1928 році замість дерев’яного моста побудували кам’яний, проте «горб» все одно вирішили залишити. До слова, вже кілька років ця переправа носить ім’я харківського героя Юлія Чигирина, з яким пов’язана окрема історія. 53 роки тому на залізничній платформі біля селища Високий дві жінки не встигли перейти залізничні колії. На величезній швидкості прямо на них летів потяг, а 27-річний Юлій, не роздумуючи, стрибнув з платформи на рейки і відштовхнув жінок. На жаль, молодий чоловік загинув, проте йому вдалося врятувати два життя.
