Як околиці секретного заводу стали притулком одеських арт-хуліганів?
Хто випив усе одеське пиво та знищив пивзаводи?
І що винахідник кіно робив на одеському судноремонтному заводі?
Про все це ми спробуємо дізнатися під час цієї індустріально-екстремальної прогулянки.
Чому екстремальної, питаєте?
Див. питання №1. Відповідь на нього — на Деволанівському узвозі. Якби голландський військовий інженер Франц де Воллан, який волею долі став директором «канцелярії будівель міста і порту Гаджібейского», побачив би, що сталося з його вулицею, та ще порівнявши її з такою ж «іменною» вулицею Frans de Wollantstraat в Амстердамі, навіть цей бравий вояка, напевно, розчулився та махнув до … Санкт-Петербургу.
Власне, майже всі одеські «де» — де Рібас, де Воллан та ін. — рано чи пізно з Одеси-мами «спливали» до СПб. Бідним одеситам самим доводиться розсьорбувати такі ось новини: «Провал на Деволанівському узвозі: з катакомб доносяться дивні звуки й запах.
На Деволанівському узвозі після шторму утворилася величезна яма та відкрився вхід в катакомби. Вода забрала туди сміття. З провалу доносяться жахливі звуки й запах». До слова, відомий етнограф та дипломат Григорій Де-Воллан, пітерський внук нашого одеського François-Paul Sainte de Wollant, в 1885 році видав книжечку «Угро-русскія Народния пѣсні», де була вперше надрукована українська народна «Пливе кача»: Мамко моя, ось я гавкіт менѣ, Залу ми Вь злий годінѣ, Залу ми Вь злу годину, Чи не будеш знати, де погину! І ви ще питаєте, чому ця прогулянка називається екстремальною! Григорій Де-Воллан теж бував в Одесі (в місцевому університеті читав право). Він також був автором кількох романів та брошур по слов’янському питанню (де малював утопічну перспективу «слов’янської цивілізації», що виникає на основі федерації слов’янських народів, але, на відміну від інших панславістів, цурався ідеї про культурно-релігійну гегемонію Росії), а також подорожніх нотаток про Іспанію, Єгипет, Індію, країни Південно-Східної Азії «По білому світу» (1890-1894), нарисів про Японію «В Японії» (СПб., 1903) і США «В країні мільярдів і демократії» (СПб. -М., 1907). Втім, не все вже так в нас трагічно. Он, у сусідньому невизнаному Придністров’ї додумалися випустити пластикові монети — перші в світі. На 3 пластикових рублях (квадратних!) зображений Франц де Воллан.
Ну що, готові до Деволанівського узвозу? Тоді вперед і з піснею!