Маскарони Катеринослава

Наша прогулянка почнеться на розі вул. Шмідта та пр. Яворницького, 111. Це ще не маскарони, а їх найближчі родичі — каріатиди, улюблені елементи декору у архітектурі XVI–XX в. У старі часи каріатиди не лише прикрашали будинки, а мали важливе функціональне навантаження — за їх спинами, зазвичай, ховали консоль, що підгримувала портик. Те ж саме стосується атлантів, але їх у Дніпрі, здається, не збережено, останні — на майже зруйнованному будинку 43 на проспекті Яворницького.

Двоповерховий будинок по вул. Фабра, №5 зберіг двох найстаріших левів міста. Розташовані вони на фронтонах будинку, одна лев’яча голова майже зруйнована під впливом часу, але під нею залишився напис «1889 р.», друга краще збереглася сама.

Зооморфний декор у архітектурі дуже давня традиція, у Європі вона йде з середньовіччя, зокрема — з готики. У Катеринославі леви та інші маскарони виконують вже суто декоративну функцію, але дуже популярні, як старий охоронний символ.

На другому фото: Перше жіноче обличчя на тому ж будинку, що й найстаріші леви.

Йдемо по вул. Фабра у бік Староказацької і ось будинок № 10. Жіночі обличчя над вікнами, доволі високо, а ще жіночі погруддя прикрашають ковані перила балконів.

Химери на будинку за адресою вул. Фабра, №13 — нові мешканці міста, з’явились тут кілька років тому, після реконструкції і, на наш погляд, добре вписалися. Є ще їх ковані сусіди — на ліхтарях біля входу та на брамі.

Над аркою будинку №14 на Фабра — теж лев, і дуже серйозний!

Повертаємо на Староказацьку та прямуємо у бік центру. Перша зустріч — «зелена людина», "грін мен", на будинку №44

Довгі роки були впевнені, що ото зверху — жіноче обличчя. А то — картуш. Жіноче обличчя та ще й два амури — під ним.

Адреса — вул. Староказацька, №55.

Жезл Меркурія та лев — той же самий будинок. Символи Меркурія, що був патроном торговців, ми ще не раз побачимо на маршруті.

Численні жіночі обличчя на будинку, де зараз розташована міська бібліотека. Вул. Староказацька, №23, її було цілком реконструйовано на початку ХХІ ст.

А це насправді дивна здобич! Качки! Невідомо, як вони потрапили на цей будинок (вул. Староказацька, № 33) і роздивитися їх доволі важко, але вони цього варті.

Дівчата, а, може, молоді хлопці, та ще пишне узорне вбрання з квітів на вул. Староказацькій, № 29

Далі таємними стежками катеринославських двориків ми опиняємося на вул. Челюскіна.

Добре відреставрований Укрсіббанком будинок №8, знову листя та квіти, а ще химери біля вазонів, бачите? І рекомендуємо зайти у банківське відділення: у залі для обслуговування клієнтів збереглися прикраси на стелі!

Вулиця Короленка взагалі дуже аутентична, але нас цікавить ось це місце: вул. Короленка, №13. Тут вам і дата побудови, і «венерин гребінець» на картуші над дверіма, і зелена людина з обличчям з листя, і орел. Роздивлятися краще з протилежного боку вулиці в ту пору року, коли дерева на мають листя.

По Короленко до вул. Святослава Хороброго ще кілька будинків і всі майже для нас цікаві, дивіться.

Повернемось на Староказацьку. Ось двері з орлами на будинку №17, вони втратили голови вже багато років тому, але скіпетри та ядра ще можна роздивитися.

Будинок на розі з вул. Троїцькою, №8 прикрашають чоловічі обличчя та численні леви. Найвідоміший — рикає нагорі, як раз на розі вулиць, над балконом.

Будинок Заморуєва на Староказацькій №19 було відреставровано у наші часи і декор на ньому не автентичний.

Сумні від часу дівочі обличчя на вул. Троїцька 3.

Дуже високо на будинку №11 на Староказацькій чоловічі обличчя, але найвідоміші тут — крилаті химери. На жаль, всередині будинку нічого історичного не збереглось, але яка краса зовні!

Повертаємо на Південну. Будинок №8 — старі прикраси, а ось №2 — зовсім нові.

Вул. Шевченка, 29. Теж херувими. А далі — чи то жінка, чи то Меркурій у дуже крилатому шоломі. І "грін мен", куди ж без нього.

Ми зробимо досить велике коло, аби побачити будинок, що багато років був відомий як Будинок з Чортом. Адреса — вул. Володимира Вернадського, 13. На жаль, зараз легенди про чорта залишилися, а сам маскарон було втрачено кілька років тому.

Перше фото з архіву.

Наступний маленький маскарон на Вернадського 15, а ми прямуємо до фінальної точки маршруту.

Пробігаючи вул. Єфремова, не оминути будинок №7 з характерними вазонами та низкою чоловічих облич і "грін менів".

Ми прийшли на вул. Гончара, фінал — будинок Штерна. Його можна назвати енциклопедією катеринославських-дніпровських маскаронів. Якщо буде бракувати часу, але забажається побачити їх багато, різноманітних та аутентичних — вам сюди. Обличчя людей та фантастичних істот, леви, "грін мени", крилаті химери й навіть гноми. І загадкові символи!