Побудована садиба була — Дмитром Олександровичем Хрущовим.
Був він вельми цікавим і діяльною людиною. Освіту здобув у Харківському імператорському університеті. Частину своїх кріпаків відпустив на волю за кілька років до скасування кріпосного права. З 1858 по 1859 роки був членом Харківського губернського комітету, де дбав про поліпшення побуту поміщицьких селян. У 1861 році отримав від уряду медаль «за труди по звільненню селян». З червня 1865 по квітень 1867 значився Лебединським повітовим ватажком дворянства.
На початку 1859 року Дмитро Хрущов в Петербурзі познайомився з Тарасом Шевченком. Після повернення в Україну легендарний Кобзар з 6 по 9 червня жив в Лифине, у флігелі навпроти головного садибного будинку.
У 1992 році чудовий історик архітектури й мистецтвознавець Віктор Васильович Вечерський відвідав садибу і виконав комплексну науково-дослідну роботу по її вивченню. Результати досліджень, а також історико-архітектурний опорний план села він опублікував у вкрай важливою для нас книзі «Спадщина містобудування України: Теорія і практика історико-містобудівніх пам’яткоохоронних досліджень населених місць».
Дослідник дає лифинским околицях прекрасне назву «Лебединська Швейцарія».
«Ми встановили, що велика своєрідність надає селу неповторний ландшафт, високі композиційно-візуальні якості якого привели до такого метафоричного найменування, як«Лебединська Швейцарія».
Побудована садиба була — Дмитром Олександровичем Хрущовим.
Був він вельми цікавим і діяльною людиною. Освіту здобув у Харківському імператорському університеті. Частину своїх кріпаків відпустив на волю за кілька років до скасування кріпосного права. З 1858 по 1859 роки був членом Харківського губернського комітету, де дбав про поліпшення побуту поміщицьких селян. У 1861 році отримав від уряду медаль «за труди по звільненню селян». З червня 1865 по квітень 1867 значився Лебединським повітовим ватажком дворянства.
На початку 1859 року Дмитро Хрущов в Петербурзі познайомився з Тарасом Шевченком. Після повернення в Україну легендарний Кобзар з 6 по 9 червня жив в Лифине, у флігелі навпроти головного садибного будинку.
У 1992 році чудовий історик архітектури й мистецтвознавець Віктор Васильович Вечерський відвідав садибу і виконав комплексну науково-дослідну роботу по її вивченню. Результати досліджень, а також історико-архітектурний опорний план села він опублікував у вкрай важливою для нас книзі «Спадщина містобудування України: Теорія і практика історико-містобудівніх пам’яткоохоронних досліджень населених місць».
Дослідник дає лифинским околицях прекрасне назву «Лебединська Швейцарія».
«Ми встановили, що велика своєрідність надає селу неповторний ландшафт, високі композиційно-візуальні якості якого привели до такого метафоричного найменування, як«Лебединська Швейцарія».