Маршрут представлено проектом «Накипело».
Фото та текст: «Накипело»
Проект «Накипело» — громада активістів, яким набридло, що Україну асоціюють із перлинами Західної України. Вже рік вони досліджують Слобожанщину, презентуючи відео- та фото-звіти із своїх експедицій, продираючись в такі місця, куди потрапити важко, але знати про них необхідно. Особливо тим, хто вважає себе корінним жителем Слобідської України.
Як часто казки починаються так: «За пагорбами, за річками, в оточенні дрімучих лісів стоїть прекрасний палац ...» Виявилося, казкові історії в деяких місцях Слобожанщини знаходять реальність. Живим підтвердженням тому служить Лифине. Неймовірно красива природа подібно вишуканої оправи оточує дорогоцінний камінь — старовинну садибу.
Лифинська садиба
Лифине · GPS: 50.759721, 34.549380 · MapПобудована садиба була — Дмитром Олександровичем Хрущовим.
Був він вельми цікавим і діяльною людиною. Освіту здобув у Харківському імператорському університеті. Частину своїх кріпаків відпустив на волю за кілька років до скасування кріпосного права. З 1858 по 1859 роки був членом Харківського губернського комітету, де дбав про поліпшення побуту поміщицьких селян. У 1861 році отримав від уряду медаль «за труди по звільненню селян». З червня 1865 по квітень 1867 значився Лебединським повітовим ватажком дворянства.
На початку 1859 року Дмитро Хрущов в Петербурзі познайомився з Тарасом Шевченком. Після повернення в Україну легендарний Кобзар з 6 по 9 червня жив в Лифине, у флігелі навпроти головного садибного будинку.
У 1992 році чудовий історик архітектури й мистецтвознавець Віктор Васильович Вечерський відвідав садибу і виконав комплексну науково-дослідну роботу по її вивченню. Результати досліджень, а також історико-архітектурний опорний план села він опублікував у вкрай важливою для нас книзі «Спадщина містобудування України: Теорія і практика історико-містобудівніх пам'яткоохоронних досліджень населених місць».
Дослідник дає лифинским околицях прекрасне назву «Лебединська Швейцарія».
«Ми встановили, що велика своєрідність надає селу неповторний ландшафт, високі композиційно-візуальні якості якого привели до такого метафоричного найменування, як«Лебединська Швейцарія».





