1. Маєток А. Д. Ігнатьєва (Токари)
У самих Токарях ще на початку XX століття можна було помилуватися прекрасним маєтком А. Д. Ігнатьєва. Це був двоповерховий будинок з висунутим портиком, перед яким росли пірамідальні тополі. Перший поверх садиби був напівцокольним, другий — дрібно рустована.
На жаль, в наш час від садиби не залишилося і сліду.
2. Всесвятський храм (Мала Чернеччина)
Наступне по шляху село Мала Чернеччина, яку також називали Монастирок. З назв цих можна зробити цілком логічний висновок, що даний населений пункт був якось пов’язаний з монахами. І це цілковита правда.
На невеликій височині в оточенні гір, вкритих лісом, давним-давно перебував Сумський Успенський чоловічий монастир. Засновником його був знаменитий полковник Герасим Кіндратович Кондратьєв. Вважається, що монастир заклали в 1658 році, хоча самі ранні документи на ці землі з’являються лише з 1671 року. У першій половині XVIII століття в обителі було три храми, і всі кам’яні. У 1750 році побудували храм Успіння Богоматері, а в 1753 році стараннями підполковника Якова Олексійовича Шубского створена була надбрамна церква і дзвіниця в ім’я Всіх Святих.
В 1755 на честь архангела Михайла заснували третій храм, при якому була братська трапезна. Сумський Успенський чоловічий монастир вважався одним з осередків культури й освіти в тих краях. Вважають, що якийсь час в ньому в 60-х роках XVIII століття жив знаменитий український просвітник, філософ і поет Г. Сковорода. Успенські монахи володіли шістьма великими фруктовими садами, а на річці Псел — млином з 10 колесами.
Під час правління імператриці Катерини II була влаштована секуляризаційна реформа. Одним з напрямків було вилучення церковних володінь і скасування частини монастирів. У 1787 році секуляризація (що почалася в 1764) дісталася і до слобожанських земель. Монастир закрили, братії було наказано перейти в Куряж. Самі ж будівлі розібрали. Цегла головного храму був проданий для церкви Верхньої Сироватки, залізо — для Сумської Воскресенської, а залізні двері — для Сумської Миколаївській. Іконостас, за визначенням Святійшого Синоду, переданий був у Каплунівську церкву. Архангельський храм надійшов на будівництво дзвіниці Сумської Покровської церкви. Кам’яну огорожу, що оточувала монастир, продали для Богословської церкви Чернеччинської, а дерев’яні келії — сумським жителям. В інші споруди перейшли монастирські селяни Чернеччини й склали прихід колишньої монастирської Всесвятської церкви. Лише один храм Всіх Святих залишився.
Однак на сьогодні повністю Всесвятський храм в Малій Чернеччина не зберігся — від нього залишилася лише дзвіниця, самотньо височіє посеред села і помітна здалеку.
1. Маєток А. Д. Ігнатьєва (Токари)
У самих Токарях ще на початку XX століття можна було помилуватися прекрасним маєтком А. Д. Ігнатьєва. Це був двоповерховий будинок з висунутим портиком, перед яким росли пірамідальні тополі. Перший поверх садиби був напівцокольним, другий — дрібно рустована.
На жаль, в наш час від садиби не залишилося і сліду.
2. Всесвятський храм (Мала Чернеччина)
Наступне по шляху село Мала Чернеччина, яку також називали Монастирок. З назв цих можна зробити цілком логічний висновок, що даний населений пункт був якось пов’язаний з монахами. І це цілковита правда.
На невеликій височині в оточенні гір, вкритих лісом, давним-давно перебував Сумський Успенський чоловічий монастир. Засновником його був знаменитий полковник Герасим Кіндратович Кондратьєв. Вважається, що монастир заклали в 1658 році, хоча самі ранні документи на ці землі з’являються лише з 1671 року. У першій половині XVIII століття в обителі було три храми, і всі кам’яні. У 1750 році побудували храм Успіння Богоматері, а в 1753 році стараннями підполковника Якова Олексійовича Шубского створена була надбрамна церква і дзвіниця в ім’я Всіх Святих.
В 1755 на честь архангела Михайла заснували третій храм, при якому була братська трапезна. Сумський Успенський чоловічий монастир вважався одним з осередків культури й освіти в тих краях. Вважають, що якийсь час в ньому в 60-х роках XVIII століття жив знаменитий український просвітник, філософ і поет Г. Сковорода. Успенські монахи володіли шістьма великими фруктовими садами, а на річці Псел — млином з 10 колесами.
Під час правління імператриці Катерини II була влаштована секуляризаційна реформа. Одним з напрямків було вилучення церковних володінь і скасування частини монастирів. У 1787 році секуляризація (що почалася в 1764) дісталася і до слобожанських земель. Монастир закрили, братії було наказано перейти в Куряж. Самі ж будівлі розібрали. Цегла головного храму був проданий для церкви Верхньої Сироватки, залізо — для Сумської Воскресенської, а залізні двері — для Сумської Миколаївській. Іконостас, за визначенням Святійшого Синоду, переданий був у Каплунівську церкву. Архангельський храм надійшов на будівництво дзвіниці Сумської Покровської церкви. Кам’яну огорожу, що оточувала монастир, продали для Богословської церкви Чернеччинської, а дерев’яні келії — сумським жителям. В інші споруди перейшли монастирські селяни Чернеччини й склали прихід колишньої монастирської Всесвятської церкви. Лише один храм Всіх Святих залишився.
Однак на сьогодні повністю Всесвятський храм в Малій Чернеччина не зберігся — від нього залишилася лише дзвіниця, самотньо височіє посеред села і помітна здалеку.
GPS: 50.926165, 34.939767
GPS: 50.996804, 35.080897