Запрошуємо Вас до захопливої мандрівки Нікопольським краєм!
Нікопольщина — територія з надзвичайно цікавою історією. Саме тут ще у VII ст. до н. е. з’явились войовничі скіфи. Ви побачите справжні скіфські кургани, в одному з таких була знайдена легендарна Пектораль. Ми завітаємо на острів Томаківка, де у XVI ст. розташовувалась перша в історії козацька Січ — Буцько-Томаківська. А ще ми відвідаємо могилу непереможного кошового отамана Івана Сірка, з чиїм ім’ям пов’язано чимало легенд та загадок. Ким він був насправді: звичайним запорожцем, великим воїном чи людиною із надзвичайними здібностями?
Маршрут розроблено туристичною агенцією “7 січей”.
Замовити індивідуальний або груповий тур Нікопольським регіоном можна за телефоном +380662814075.
Або на сайті.
Заснований в 1919 р. як Музей образотворчих мистецтв на базі зібрання місцевого дворянина-колекціонера Нечаєва. А з 1929 р. отримав сучасну назву.
Був розташований в будинку–пам’ятці історії поч. ХХ ст., яка вже довгий час перебуває на реконструкції. Зібрання музею складається з 33 тисяч музейних предметів: цікаві природні колекції, археологічні пам’ятники (кераміка часів енеоліту, бронзи та скіфського періоду); побутові речі, етнографічні предмети, зокрема селянська одяг, керамічний та дерев’яний посуд; реліквії запорізького козацтва, художні твори; речові, фотографічні та документальні матеріали з історії Нікопольщини ХІХ – ХХІ ст.
Зараз експозиція розташована у тимчасовому приміщенні, висвітлює природу та історію краю з найдавніших часів до сьогодення.
Заснований в 1919 р. як Музей образотворчих мистецтв на базі зібрання місцевого дворянина-колекціонера Нечаєва. А з 1929 р. отримав сучасну назву.
Був розташований в будинку–пам’ятці історії поч. ХХ ст., яка вже довгий час перебуває на реконструкції. Зібрання музею складається з 33 тисяч музейних предметів: цікаві природні колекції, археологічні пам’ятники (кераміка часів енеоліту, бронзи та скіфського періоду); побутові речі, етнографічні предмети, зокрема селянська одяг, керамічний та дерев’яний посуд; реліквії запорізького козацтва, художні твори; речові, фотографічні та документальні матеріали з історії Нікопольщини ХІХ – ХХІ ст.
Зараз експозиція розташована у тимчасовому приміщенні, висвітлює природу та історію краю з найдавніших часів до сьогодення.
25 липня 2009 року в Нікополі біля ресторану «Ковчег» було відкрито пам’ятник Нестору Махно (автор: Віктор Сараєв), найнеординарнішій та найзагадковішій постаті післяреволюційного періоду. Саме Нікополь в середині 1919 року махновці перетворили в одну із головних своїх баз. Пам’ятник виконаний із кримського вапняку: Махно у військовій гімнастерці, папасі, дивиться вдалечінь із серйозним і спокійним виразом обличчя, зображений на тлі коня. На пам’ятнику — напис: «Лідер Українського анархо-комуністічного руху. Відомій діяч часів Громадянської Війни 1917-1921, командуючий Революційною Повстанською Армією України. Неодноразово у 1919 році бував у місті Нікополі». Зі зворотного боку пам’ятника висічена тачанка і написи міст, які звільняли махновці від білогвардійців та більшовиків — Катеринослав, Перекоп, Нікополь.
Пам’ятник Осипу Шору
Ще одни цікавий пам’ятник. На цей раз присвячений Осипу Шору (автор: Віктор Сараєв), який послужив прототипом відомого літературного й кіногероя Остапа Бендера. Пам’ятник був відкритий у Нікополі ще у 2011 році. Біля підніжжя пам’ятника є напис: «Нікопольчанину Осипу Шору. Він же син турецькопідданого Остапа-Сулеймана Ібрагіма Берта Марія Бендер-бей, він же Остап Ібрагімович, він же прототип великого комбінатора Остапа Бендера (І. Ільф и Є. Петров)». За чутками, що вже поширились містом, якщо посидіти з Шором поряд на стільці, добробут зростатиме. Перевірте на собі!
25 липня 2009 року в Нікополі біля ресторану «Ковчег» було відкрито пам’ятник Нестору Махно (автор: Віктор Сараєв), найнеординарнішій та найзагадковішій постаті післяреволюційного періоду. Саме Нікополь в середині 1919 року махновці перетворили в одну із головних своїх баз. Пам’ятник виконаний із кримського вапняку: Махно у військовій гімнастерці, папасі, дивиться вдалечінь із серйозним і спокійним виразом обличчя, зображений на тлі коня. На пам’ятнику — напис: «Лідер Українського анархо-комуністічного руху. Відомій діяч часів Громадянської Війни 1917-1921, командуючий Революційною Повстанською Армією України. Неодноразово у 1919 році бував у місті Нікополі». Зі зворотного боку пам’ятника висічена тачанка і написи міст, які звільняли махновці від білогвардійців та більшовиків — Катеринослав, Перекоп, Нікополь.
Пам’ятник Осипу Шору
Ще одни цікавий пам’ятник. На цей раз присвячений Осипу Шору (автор: Віктор Сараєв), який послужив прототипом відомого літературного й кіногероя Остапа Бендера. Пам’ятник був відкритий у Нікополі ще у 2011 році. Біля підніжжя пам’ятника є напис: «Нікопольчанину Осипу Шору. Він же син турецькопідданого Остапа-Сулеймана Ібрагіма Берта Марія Бендер-бей, він же Остап Ібрагімович, він же прототип великого комбінатора Остапа Бендера (І. Ільф и Є. Петров)». За чутками, що вже поширились містом, якщо посидіти з Шором поряд на стільці, добробут зростатиме. Перевірте на собі!
На території Нікопольського району скіфські кургани часто розташовані поруч як із спорудженими набагато раніше них курганами епохи бронзи, так і з могильниками середньовічних кочівників, які з’явилися в набагато пізніші часи. Усе це наводить на думку про те, що упродовж цілих тисячоліть такі місця вважалися у багатьох народів, які мешкали в наших краях, священними.
«Степові піраміди» дають наочне уявлення про багатогранне життя і складну соціальну структуру скіфського суспільства. Починаючи з другої половини ХІХ століття на Нікопольщині були досліджені поховання скіфських царів, знатних і багатих дружинників, жреців-енереїв, рядових общинників, бідноти і рабів.
В одному з таких скіфських курганів Товстій Могилі була виявлена золота пектораль — парадна нагрудна прикраса скіфського царя. Нині цей геніальний утвір античного мистецтва зберігається у Києві, в музеї історичних коштовностей України.
На території Нікопольського району скіфські кургани часто розташовані поруч як із спорудженими набагато раніше них курганами епохи бронзи, так і з могильниками середньовічних кочівників, які з’явилися в набагато пізніші часи. Усе це наводить на думку про те, що упродовж цілих тисячоліть такі місця вважалися у багатьох народів, які мешкали в наших краях, священними.
«Степові піраміди» дають наочне уявлення про багатогранне життя і складну соціальну структуру скіфського суспільства. Починаючи з другої половини ХІХ століття на Нікопольщині були досліджені поховання скіфських царів, знатних і багатих дружинників, жреців-енереїв, рядових общинників, бідноти і рабів.
В одному з таких скіфських курганів Товстій Могилі була виявлена золота пектораль — парадна нагрудна прикраса скіфського царя. Нині цей геніальний утвір античного мистецтва зберігається у Києві, в музеї історичних коштовностей України.
Могила легендарного полководця Війська Низового Запорозького Івана Дмитровича Сірка знаходиться на березі Дніпра за 13 км від с. Капулівка поблизу Нікополя у підніжжя давнього кургану. З 1659 року і до своєї смерті Сірко 12 разів обирався кошовим отаманом. У боротьбі з турками, татарами та поляками І.Д. Сірко провів більше 50 боїв і в усіх здобув перемоги.
У 1676 р. Сірко підписав лист запорожців до турецького султана Мехмета IV — цей легендарний момент відображений Іллею Рєпіним на його полотнах. Могила весь час перебуває під пильним наглядом селян, але все ж таки прах отамана зазнавав кілька перепоховань, поки не був перенесений в 1967 р в курган Баба-могила. Цей пам’ятник є національним надбанням і охороняється державою.
Могила легендарного полководця Війська Низового Запорозького Івана Дмитровича Сірка знаходиться на березі Дніпра за 13 км від с. Капулівка поблизу Нікополя у підніжжя давнього кургану. З 1659 року і до своєї смерті Сірко 12 разів обирався кошовим отаманом. У боротьбі з турками, татарами та поляками І.Д. Сірко провів більше 50 боїв і в усіх здобув перемоги.
У 1676 р. Сірко підписав лист запорожців до турецького султана Мехмета IV — цей легендарний момент відображений Іллею Рєпіним на його полотнах. Могила весь час перебуває під пильним наглядом селян, але все ж таки прах отамана зазнавав кілька перепоховань, поки не був перенесений в 1967 р в курган Баба-могила. Цей пам’ятник є національним надбанням і охороняється державою.