Наш маршрут починається біля головної брами Києва «Золотих воріт» і закінчується на Хрещатику. Ви побачите 15 муралів, познайомитеся з їх історією, прочитаєте про життя і творчість митців, які їх створювали. Ну що? Вирушаймо!
Мурал створив український художник Олександр Брітцев у рамках проекту CityArt у 2015 році.
Художник звертається до символічного образу воронів і навмисне спрощує сюжет. Але саме тому робота справляє враження. «Вісником» автор обирає білого ворона, мудрого і красивого птаха. Що ворон віщує? Життя?! Його початок або закінчення?
«Моя картина називається «Вісник життя». Білий ворон — це символ добрих звісток і народження нового життя. Поруч з ним — чорні ворони, яких вважають одними з наймудріших птахів на Землі. Про них ми так мало знаємо, але завжди дивуємося їх розуму та інтелекту», — коментує автор свій твір.
Місце розміщення муралу обрано не випадково. Мурал знаходиться у відомому київському подвір’ї, де знаходиться клітка з величезними воронами. Напевно, кожен киянин хоча б раз завітав сюди.
«Як з’явився образ, і як втілився він на стіні. Спочатку я намалював у блокноті. Якось спостерігав воронів, які походжають на білосніжному снігу. І мені стало цікаво, чи є альбіноси серед них. Поцікавився, і виявилося, що рідко (!), але все ж є. Про значення цього символу можна багато чого дізнатися. Трактування і значення цього образу дуже багатогранні. У скандинавів — це птах-стерв’ятник і санітар лісу, в грецькій міфології — провідник в потойбічному царстві. У слов’ян — це мудрий птах. Мені стало цікаво. І вийшли такі роздуми: якщо чорний ворон несе звістку смерті, тоді білий ворон несе звістку про життя!
Всупереч і на радість всім! У Києві, виявляється, є подвір’я з тими мудрими птахами. І фасад, який там був, чекав свого часу. Олександр Гребенюк порекомендував хлопцям мою роботу, для цього подвір’я. Ми зателефонували, і все пішло, як по маслу. Робота тепер живе і несе всім звістку про життя!»
Мурал створив український художник Олександр Брітцев у рамках проекту CityArt у 2015 році.
Художник звертається до символічного образу воронів і навмисне спрощує сюжет. Але саме тому робота справляє враження. «Вісником» автор обирає білого ворона, мудрого і красивого птаха. Що ворон віщує? Життя?! Його початок або закінчення?
«Моя картина називається «Вісник життя». Білий ворон — це символ добрих звісток і народження нового життя. Поруч з ним — чорні ворони, яких вважають одними з наймудріших птахів на Землі. Про них ми так мало знаємо, але завжди дивуємося їх розуму та інтелекту», — коментує автор свій твір.
Місце розміщення муралу обрано не випадково. Мурал знаходиться у відомому київському подвір’ї, де знаходиться клітка з величезними воронами. Напевно, кожен киянин хоча б раз завітав сюди.
«Як з’явився образ, і як втілився він на стіні. Спочатку я намалював у блокноті. Якось спостерігав воронів, які походжають на білосніжному снігу. І мені стало цікаво, чи є альбіноси серед них. Поцікавився, і виявилося, що рідко (!), але все ж є. Про значення цього символу можна багато чого дізнатися. Трактування і значення цього образу дуже багатогранні. У скандинавів — це птах-стерв’ятник і санітар лісу, в грецькій міфології — провідник в потойбічному царстві. У слов’ян — це мудрий птах. Мені стало цікаво. І вийшли такі роздуми: якщо чорний ворон несе звістку смерті, тоді білий ворон несе звістку про життя!
Всупереч і на радість всім! У Києві, виявляється, є подвір’я з тими мудрими птахами. І фасад, який там був, чекав свого часу. Олександр Гребенюк порекомендував хлопцям мою роботу, для цього подвір’я. Ми зателефонували, і все пішло, як по маслу. Робота тепер живе і несе всім звістку про життя!»
Мурал створив австралійський художник Гвідо Ван Хелтен в рамках проекту CityArt у 2015 році.
Гвідо, відомий своїми реалістичними і масштабними роботами, які здалеку більш нагадують надруковані фотографії, ніж розпис. Художник звертається до жанру портрета. Це не перша і, судячи з усього, не остання робота австралійця в Києві і Україні.
Створенню 7-поверхового муралу передувало знайомство художника із віршем Лесі Українки «Конвалія». За його словами, зміст так вразив Гвідо, що він вирішив прикрасити будинок зображенням молодої дівчини (або Лесі Українки?), яка дивиться вдалечінь, а знизу її ніби обіймають конвалії.
Можливо, цим розписом він намагався змінити кінцівку вірша?!
Може, колись оцей милий,
Що так любить дуже,
Тебе, квіточку зів’ялу,
Залишить байдуже!..
Мурал створив австралійський художник Гвідо Ван Хелтен в рамках проекту CityArt у 2015 році.
Гвідо, відомий своїми реалістичними і масштабними роботами, які здалеку більш нагадують надруковані фотографії, ніж розпис. Художник звертається до жанру портрета. Це не перша і, судячи з усього, не остання робота австралійця в Києві і Україні.
Створенню 7-поверхового муралу передувало знайомство художника із віршем Лесі Українки «Конвалія». За його словами, зміст так вразив Гвідо, що він вирішив прикрасити будинок зображенням молодої дівчини (або Лесі Українки?), яка дивиться вдалечінь, а знизу її ніби обіймають конвалії.
Можливо, цим розписом він намагався змінити кінцівку вірша?!
Може, колись оцей милий,
Що так любить дуже,
Тебе, квіточку зів’ялу,
Залишить байдуже!..
Мурал створив Маріуш Варас Mcity, художник з Польщі, в рамках проекту CityArt у 2015 році.
Маріуш на момент створення «Каруселі» був уже досить відомою фігурою не тільки серед стріт-арт художників, а й як графік і проектувальник. Народився в місті Гданську, багато роботи виконав саме на Батьківщині. Одними з найвідоміших його робіт є розпис в липні 2014 році Stadion Energa Gdańsk (Гданськ, Польща), розпис диспетчерської вежі в м. Ставангер (Норвегія), розпис пасажирського парому «Мазовія» (Щецін, Польща), а також абсолютно нетипова робота, як для графітистів, — розпис боліда Кімі-Матіас Райкконена, фінського автогонщика, чемпіона світу в класі «Формула-1», також відомого, як Iceman і The King of Spa («Король Спа»). Стилю Маріуша Варас притаманне використання монохромних кольорів.
У роботах художник використовує індустріально-механічні мотиви. «Карусель» не стала винятком. Механічна карусель з автомобілів постає перед очима глядача.
Мурал створив Маріуш Варас Mcity, художник з Польщі, в рамках проекту CityArt у 2015 році.
Маріуш на момент створення «Каруселі» був уже досить відомою фігурою не тільки серед стріт-арт художників, а й як графік і проектувальник. Народився в місті Гданську, багато роботи виконав саме на Батьківщині. Одними з найвідоміших його робіт є розпис в липні 2014 році Stadion Energa Gdańsk (Гданськ, Польща), розпис диспетчерської вежі в м. Ставангер (Норвегія), розпис пасажирського парому «Мазовія» (Щецін, Польща), а також абсолютно нетипова робота, як для графітистів, — розпис боліда Кімі-Матіас Райкконена, фінського автогонщика, чемпіона світу в класі «Формула-1», також відомого, як Iceman і The King of Spa («Король Спа»). Стилю Маріуша Варас притаманне використання монохромних кольорів.
У роботах художник використовує індустріально-механічні мотиви. «Карусель» не стала винятком. Механічна карусель з автомобілів постає перед очима глядача.
Мурал створив український художник Taрас Arm в рамках проекту CityArt в 2015 році.
Тарас так коментує свою роботу: «Організатори проекту попросили інтерпретувати в своєму стилі поняття лідерства. Тому я вирішив зобразити ключ птахів, що прямують за лідером в довгому перельоті. Кольори муралу зовсім не випадкові — хотілося поєднати малюнок з кольорами неба» Taрас Arm народився в Тернополі, зараз мешкає у Львові. Вперше взяв балон в руки в 2001 році. Пройшов шлях від вандалізму до муралізму. З 2014 року повністю присвятив себе вуличному мистецтву.
Учасник команди KICKIT, яка була створена для розвитку і процвітання хіп-хоп культури (офіційна дата створення — 13 вересня 2009 року). Кожен учасник починав, як індивідуальний артист, проте, так чи інакше, був зацікавлений в популяризації світової хіп-хоп культури в Україні. KICKIT зібрав їх разом.
На даний момент, це група людей, майстрів церемоній, диск жокеїв, бітмейкерів, графіті-райтерів, художників і фотографів з усієї України. «Створюючи власну історію хіп-хопу, зберігаючи світові традиції, ми працюємо в ім’я любові, миру, єдності та гарного дозвілля».
Мурал створив український художник Taрас Arm в рамках проекту CityArt в 2015 році.
Тарас так коментує свою роботу: «Організатори проекту попросили інтерпретувати в своєму стилі поняття лідерства. Тому я вирішив зобразити ключ птахів, що прямують за лідером в довгому перельоті. Кольори муралу зовсім не випадкові — хотілося поєднати малюнок з кольорами неба» Taрас Arm народився в Тернополі, зараз мешкає у Львові. Вперше взяв балон в руки в 2001 році. Пройшов шлях від вандалізму до муралізму. З 2014 року повністю присвятив себе вуличному мистецтву.
Учасник команди KICKIT, яка була створена для розвитку і процвітання хіп-хоп культури (офіційна дата створення — 13 вересня 2009 року). Кожен учасник починав, як індивідуальний артист, проте, так чи інакше, був зацікавлений в популяризації світової хіп-хоп культури в Україні. KICKIT зібрав їх разом.
На даний момент, це група людей, майстрів церемоній, диск жокеїв, бітмейкерів, графіті-райтерів, художників і фотографів з усієї України. «Створюючи власну історію хіп-хопу, зберігаючи світові традиції, ми працюємо в ім’я любові, миру, єдності та гарного дозвілля».
Мурал створив Фінтан Маги в рамках проекту CityArt в 2015 році.
Це друга робота австралійського художника в Києві. На ній він зобразив українську спортсменку Анну Різатдінова (художня гімнастика), яка народилася в м Сімферополь (нині окупований Крим). У свої 22 роки (станом на 2016) вона є призером чемпіонатів Європи та світу. Тільки в 2015 році вона завоювала золото в Кубку світу в Будапешті у вправах зі стрічкою, срібло — за вправи з булавою, бронзові нагороди в Софії у вправах зі стрічкою, булавою, обручем, м’ячем і в індивідуальному багатоборстві.
На Чемпіонаті світу в Штутгарті в 2015 році завоювала бронзові нагороди у вправах обручем, булавою, стрічками і в командній першості. У 2016 році на Олімпіаді в Ріо-де-Жанейро Анна виборола бронзову медаль в індивідуальному багатоборстві. Неймовірні результати!
Фінтан Маги зображує Ганну в момент виконання сальто.
Автор так прокоментував свою роботу: «Будь-яка жінка здатна досягти всього, про що мріє».
Мурал створив Фінтан Маги в рамках проекту CityArt в 2015 році.
Це друга робота австралійського художника в Києві. На ній він зобразив українську спортсменку Анну Різатдінова (художня гімнастика), яка народилася в м Сімферополь (нині окупований Крим). У свої 22 роки (станом на 2016) вона є призером чемпіонатів Європи та світу. Тільки в 2015 році вона завоювала золото в Кубку світу в Будапешті у вправах зі стрічкою, срібло — за вправи з булавою, бронзові нагороди в Софії у вправах зі стрічкою, булавою, обручем, м’ячем і в індивідуальному багатоборстві.
На Чемпіонаті світу в Штутгарті в 2015 році завоювала бронзові нагороди у вправах обручем, булавою, стрічками і в командній першості. У 2016 році на Олімпіаді в Ріо-де-Жанейро Анна виборола бронзову медаль в індивідуальному багатоборстві. Неймовірні результати!
Фінтан Маги зображує Ганну в момент виконання сальто.
Автор так прокоментував свою роботу: «Будь-яка жінка здатна досягти всього, про що мріє».
Це не мурал. Стіну житлового будинку прикрашає мозаїчне панно. На нас дивляться милі безтурботні дітлахи.
Панно створив Костянтин Скритуцький (Україна) в рамках проекту «Київська ландшафтна ініціатива».
Ім’я Костянтина асоціюють із Пейзажної алеєю, адже він брав активну участь в її відновленні та створенні того неповторного образу, який знають кияни та гості міста. Костянтин також є творцем так званих «партизанських пам’ятників». Повертаючи від «Гімнастки» до панно «Діти», ми бачимо його «Балерину». У чому унікальність цієї роботи? Скульптор робив її на цьому ж місці — витісував з дерева. При цьому постарався максимально ускладнити діяльність вандалам. Як? Його роботи мають мінімальну кількість виступаючих деталей, які можна відламати або відбити. До слова, коментуючи свої роботи, архітектор схиляється до терміну «ландшафтні об’єкти», а не «скульптури».
Це не мурал. Стіну житлового будинку прикрашає мозаїчне панно. На нас дивляться милі безтурботні дітлахи.
Панно створив Костянтин Скритуцький (Україна) в рамках проекту «Київська ландшафтна ініціатива».
Ім’я Костянтина асоціюють із Пейзажної алеєю, адже він брав активну участь в її відновленні та створенні того неповторного образу, який знають кияни та гості міста. Костянтин також є творцем так званих «партизанських пам’ятників». Повертаючи від «Гімнастки» до панно «Діти», ми бачимо його «Балерину». У чому унікальність цієї роботи? Скульптор робив її на цьому ж місці — витісував з дерева. При цьому постарався максимально ускладнити діяльність вандалам. Як? Його роботи мають мінімальну кількість виступаючих деталей, які можна відламати або відбити. До слова, коментуючи свої роботи, архітектор схиляється до терміну «ландшафтні об’єкти», а не «скульптури».
У листопаді 2014 року київські художники Олена Старанчук, Ілля Угнівенко і Олег Грищенко створили черговий цікавий об’єкт на вул. Стрілецькій — розмалювали арку, що веде до затишного зеленого подвір’я. І кольорове рішення, і сюжет, на диво, лаконічно вписалися в локацію. Геометрія, абстракція і казка — ось секрет, який зберігає ця арка…
Олег Грищенко: «Це робота Олени Старанчук. Ми з Іллею були помічниками-виконавцями. Композиція про київський урбанізм міста Ярослава. У роботі інтерпретовані мотиви сучасної графічної стилістики, плюс конструктивізм. В цілому, велика частина робіт — це ілюстрації для певних видань, тому можна сказати, що це графіка з книги, яка «переповзла» на стіну. Хоча, в більшості своїй, стріт-арт дуже близький до ілюстрацій по стилістиці. І часто певні мотиви подорожують з одного медіа в інше»
У листопаді 2014 року київські художники Олена Старанчук, Ілля Угнівенко і Олег Грищенко створили черговий цікавий об’єкт на вул. Стрілецькій — розмалювали арку, що веде до затишного зеленого подвір’я. І кольорове рішення, і сюжет, на диво, лаконічно вписалися в локацію. Геометрія, абстракція і казка — ось секрет, який зберігає ця арка…
Олег Грищенко: «Це робота Олени Старанчук. Ми з Іллею були помічниками-виконавцями. Композиція про київський урбанізм міста Ярослава. У роботі інтерпретовані мотиви сучасної графічної стилістики, плюс конструктивізм. В цілому, велика частина робіт — це ілюстрації для певних видань, тому можна сказати, що це графіка з книги, яка «переповзла» на стіну. Хоча, в більшості своїй, стріт-арт дуже близький до ілюстрацій по стилістиці. І часто певні мотиви подорожують з одного медіа в інше»
Мурал «Time for change» (2014 року) створив Володимир Манжос (WaOne), на той момент учасник арт-дуету «Interesni kazki». WaOne створював його в рамках проекту ArtUnitedUs. Погляд мимоволі зупиняється на 6-рукому козаці (відсилання до Шиви?) в нижньому лівому кутку картини. Потім художник нас немов веде за собою до змія, який овиває Землю (не обов’язково володіти фізіогномікою, щоб помітити, що змій нагадує Путіна. Не вважаєте?). На другому плані ми бачимо крокуючу мавпу з гранатою і танк з табличкою «На Київ» (знову відсилання до недавніх подій?). Погляд слідує далі: ми бачимо шини у вогні (Майдан?). Що зображує автор? Протистояння світла і темряви? Боротьбу добра зі злом?
150 квадратних метрів символів. На малюнку можна побачити Луцький замок, той самий, який зображений на 200-гривневій купюрі. Але на банкноті з замку відлітає лелека, що з точки зору автентичної символіки є негативним знаком. На панно художник повернув їй позитивний сенс: лелека повертається додому.
Мурал «Time for change» (2014 року) створив Володимир Манжос (WaOne), на той момент учасник арт-дуету «Interesni kazki». WaOne створював його в рамках проекту ArtUnitedUs. Погляд мимоволі зупиняється на 6-рукому козаці (відсилання до Шиви?) в нижньому лівому кутку картини. Потім художник нас немов веде за собою до змія, який овиває Землю (не обов’язково володіти фізіогномікою, щоб помітити, що змій нагадує Путіна. Не вважаєте?). На другому плані ми бачимо крокуючу мавпу з гранатою і танк з табличкою «На Київ» (знову відсилання до недавніх подій?). Погляд слідує далі: ми бачимо шини у вогні (Майдан?). Що зображує автор? Протистояння світла і темряви? Боротьбу добра зі злом?
150 квадратних метрів символів. На малюнку можна побачити Луцький замок, той самий, який зображений на 200-гривневій купюрі. Але на банкноті з замку відлітає лелека, що з точки зору автентичної символіки є негативним знаком. На панно художник повернув їй позитивний сенс: лелека повертається додому.
Панно розміром 300 квадратних метрів створив вже відомий нам український скульптор Костянтин Скритуцький в рамках декількох ініціатив ГО «Андріївський-пейзажна ініціатива», ГО «Чотири королеви» і ГО «Київ. Стратегія 2025».
Панно-оберіг на фасаді житлового будинку на Великій Житомирській стало подарунком для жителів міста на день святого Миколая. На ньому зображена дівчина в вінку і традиційному українському костюмі, як уособлення образу України. Нижче — діти, які малюють.
Кажуть, що з космосу частина правого берега Києва нагадує жіночий профіль. Саме цей образ малюють діти на мозаїчному панно, як заклик до дбайливого ставлення до свого міста. Праворуч і ліворуч на панно можна прочитати 2 псалми та заповідей Божих, які також можна побачити в нижній частині картини, зашифрованими в QR-коди. Ідея створення панно належить громадському об’єднанню «Київська ландшафтна ініціатива» і її президентові Володимиру Колінько.
Найбільш ефектно мозаїка виглядає ввечері або вночі, коли її елементи починають горіти.
Панно розміром 300 квадратних метрів створив вже відомий нам український скульптор Костянтин Скритуцький в рамках декількох ініціатив ГО «Андріївський-пейзажна ініціатива», ГО «Чотири королеви» і ГО «Київ. Стратегія 2025».
Панно-оберіг на фасаді житлового будинку на Великій Житомирській стало подарунком для жителів міста на день святого Миколая. На ньому зображена дівчина в вінку і традиційному українському костюмі, як уособлення образу України. Нижче — діти, які малюють.
Кажуть, що з космосу частина правого берега Києва нагадує жіночий профіль. Саме цей образ малюють діти на мозаїчному панно, як заклик до дбайливого ставлення до свого міста. Праворуч і ліворуч на панно можна прочитати 2 псалми та заповідей Божих, які також можна побачити в нижній частині картини, зашифрованими в QR-коди. Ідея створення панно належить громадському об’єднанню «Київська ландшафтна ініціатива» і її президентові Володимиру Колінько.
Найбільш ефектно мозаїка виглядає ввечері або вночі, коли її елементи починають горіти.
Мурал створили Володимир Манжос (WaOne) і Олексій Бордусов (AEC) в 2014 році. У той час арт-дует «Interesni kazki».
Художники з групи «Interesni kazki» не часто коментують свої картини.
Вони підкреслюють багатоступінчате сприйняття будь-якого твору. Кожен повинен побачити щось своє. Чому Святий Юрій? Чому в такому образі? Тому що захисник ?! Тому що змїєборець?! Чи тому що поруч знаходиться будинок під номером 32, який називають «будинок зі зміями»?!
Напевно, у кожного з нас буде своя версія … Святий Юрій — святий, мученик, воїн, патрон візантійських імператорів, а пізніше і руських (українських) князів. Святий Юрій є однією з найвідоміших постатей в християнському світі. Не вагаючись відмовився від слави, почестей земних благ, і встав на захист віри свого батька, християнства.
Мурал створили Володимир Манжос (WaOne) і Олексій Бордусов (AEC) в 2014 році. У той час арт-дует «Interesni kazki».
Художники з групи «Interesni kazki» не часто коментують свої картини.
Вони підкреслюють багатоступінчате сприйняття будь-якого твору. Кожен повинен побачити щось своє. Чому Святий Юрій? Чому в такому образі? Тому що захисник ?! Тому що змїєборець?! Чи тому що поруч знаходиться будинок під номером 32, який називають «будинок зі зміями»?!
Напевно, у кожного з нас буде своя версія … Святий Юрій — святий, мученик, воїн, патрон візантійських імператорів, а пізніше і руських (українських) князів. Святий Юрій є однією з найвідоміших постатей в християнському світі. Не вагаючись відмовився від слави, почестей земних благ, і встав на захист віри свого батька, християнства.
Надихнувшись картинами і роботами скульпторів і художників епохи Відродження, український художник Олексій Приймак, відомий під ніком O’Prime, створив цей вражаючий мурал.
Картина розташувалася на стіні розміром 16 на 3,5 метра. Автор захотів поділитися своїми думками з глядачами, тому поруч з картиною він розмістив кілька табличок, на яких виклав свої міркування на тему «вічності» робіт вуличних художників, а також розповів про свій задум. Для багатьох дійсно гідних і цікавих робіт (графіті, стріт-арт) художники обирають, в основному, занедбані місця («спеціально призначені для графіті місця»), недоступні основній масі людей. Графіті малюють у віддалених парках або поруч із залізницею. Та й бачать їх часто тільки автор або «колеги по стіні».
Роботи з часом забуваються і губляться. «Не розуміючи, як розвиватися далі, я на довгий час залишив творчість,» — пише Олексій. Автор піднімає питання легальності стріт-арту: «Художники є, а стін немає». «Wall’на душа» — це питання про «Без Wall’ності» (від слова «wall» — «стіна»). Тобто «Душа, яка належить стіні» — це питання про «безстінність» та «безВОЛність». Сюжетна лінія простежується зліва направо: у кожного персонажа є своя роль. У лівій частині — «ангели і Боги», «початківці і художники-професіонали» … Деякі замислюються, деякі роблять свої перші «розписи» … Однак, через те, що практика не дозволена, багатьох «початківців» це лякає.
У правій стороні відбувається битва між художником-творцем і «владою» («влада» — людина, у якого більше сил і повноважень, людина, за яким захований відповідь). У художника, який не отримав можливість реалізувати себе, «відпадають» крила … Так чи варто забороняти те, що неодмінно переросте в творчість?
Надихнувшись картинами і роботами скульпторів і художників епохи Відродження, український художник Олексій Приймак, відомий під ніком O’Prime, створив цей вражаючий мурал.
Картина розташувалася на стіні розміром 16 на 3,5 метра. Автор захотів поділитися своїми думками з глядачами, тому поруч з картиною він розмістив кілька табличок, на яких виклав свої міркування на тему «вічності» робіт вуличних художників, а також розповів про свій задум. Для багатьох дійсно гідних і цікавих робіт (графіті, стріт-арт) художники обирають, в основному, занедбані місця («спеціально призначені для графіті місця»), недоступні основній масі людей. Графіті малюють у віддалених парках або поруч із залізницею. Та й бачать їх часто тільки автор або «колеги по стіні».
Роботи з часом забуваються і губляться. «Не розуміючи, як розвиватися далі, я на довгий час залишив творчість,» — пише Олексій. Автор піднімає питання легальності стріт-арту: «Художники є, а стін немає». «Wall’на душа» — це питання про «Без Wall’ності» (від слова «wall» — «стіна»). Тобто «Душа, яка належить стіні» — це питання про «безстінність» та «безВОЛність». Сюжетна лінія простежується зліва направо: у кожного персонажа є своя роль. У лівій частині — «ангели і Боги», «початківці і художники-професіонали» … Деякі замислюються, деякі роблять свої перші «розписи» … Однак, через те, що практика не дозволена, багатьох «початківців» це лякає.
У правій стороні відбувається битва між художником-творцем і «владою» («влада» — людина, у якого більше сил і повноважень, людина, за яким захований відповідь). У художника, який не отримав можливість реалізувати себе, «відпадають» крила … Так чи варто забороняти те, що неодмінно переросте в творчість?
Мурал було створено Franco Fasoli (Італія) та Agus Zaballa (Аргентина) в рамках проекту CityArt в 2015 році.
Створення цього муралу супроводжувала низка скандалів. По-перше, мурал почали створювати в історичній частині міста. По-друге, це не було узгоджено з місцевими жителями. По-третє, фасад цього будинку по документам повинно було прикрасити мозаїчне панно із зображенням Десятинної церкви зі старою листівки, яка була знайдена в архівах.
На місце роботи художників з підписаним планами неодноразово приїжджав архітектор Костянтин Скритуцький з головою громадської організації «Київ. Стратегія-2025». Вони намагалися перешкодити створенню розпису, навіть викликали поліцейських — марно. Художники, які працювали над муралом, мали дозвіл, отриманий в Шевченківській РДА. Згідно з коментарями організаторів проекту, мурал створювався в стилі аргентинської міфології. Також є версія, що Agus Zaballa, як футбольний фанат, дуже близький до аргентинського ультрасу, довгий час був під враженням від подій, через які пройшла наша країна, тож він зобразив фігури людей і тварин (адже ультрас в Аргентині перед матчем або на бійку після нього одягає маски тварин). Центральна фігура з тілом людини і головою орла тримає в руках український прапор. Фігура в лівому нижньому кутку, схоже, одягла балаклаву і також приготувалася до бою … Картина так і дихає бойовим духом.
Мурал було створено Franco Fasoli (Італія) та Agus Zaballa (Аргентина) в рамках проекту CityArt в 2015 році.
Створення цього муралу супроводжувала низка скандалів. По-перше, мурал почали створювати в історичній частині міста. По-друге, це не було узгоджено з місцевими жителями. По-третє, фасад цього будинку по документам повинно було прикрасити мозаїчне панно із зображенням Десятинної церкви зі старою листівки, яка була знайдена в архівах.
На місце роботи художників з підписаним планами неодноразово приїжджав архітектор Костянтин Скритуцький з головою громадської організації «Київ. Стратегія-2025». Вони намагалися перешкодити створенню розпису, навіть викликали поліцейських — марно. Художники, які працювали над муралом, мали дозвіл, отриманий в Шевченківській РДА. Згідно з коментарями організаторів проекту, мурал створювався в стилі аргентинської міфології. Також є версія, що Agus Zaballa, як футбольний фанат, дуже близький до аргентинського ультрасу, довгий час був під враженням від подій, через які пройшла наша країна, тож він зобразив фігури людей і тварин (адже ультрас в Аргентині перед матчем або на бійку після нього одягає маски тварин). Центральна фігура з тілом людини і головою орла тримає в руках український прапор. Фігура в лівому нижньому кутку, схоже, одягла балаклаву і також приготувалася до бою … Картина так і дихає бойовим духом.
Мурал був створений Aryz (Іспанія) в рамках проекту CityArt в 2015 році.
Іспанський художник зобразив людину, яка рішуче і гордо тримає щось на зразок прапора, але глядач не бачить кольору, тільки флагшток. Відомо, що при створенні муралу стався неприємний інцидент, а точніше кілька.
Художник спустився вниз, щоб подивитися на роботу з відстані, в цей час поруч проходила черниця, накинулася на художника, і перевернула відра з фарбою. На наступний день ситуація повторилася, проте художник був підготовлений. Коли черниця підскочила до фарби, щоб перекинути її, він з підйомника облив її холодною водою. Вона, погрожуючи, пішла. Думаєте, на цьому все? Ні. На третій день прийшов (хто б Ви думали?) священик, вибачився за те, що сталося і запропонував компенсувати збитки. Художник грошей, звичайно, не взяв, але благословення отримав.
Мурал був створений Aryz (Іспанія) в рамках проекту CityArt в 2015 році.
Іспанський художник зобразив людину, яка рішуче і гордо тримає щось на зразок прапора, але глядач не бачить кольору, тільки флагшток. Відомо, що при створенні муралу стався неприємний інцидент, а точніше кілька.
Художник спустився вниз, щоб подивитися на роботу з відстані, в цей час поруч проходила черниця, накинулася на художника, і перевернула відра з фарбою. На наступний день ситуація повторилася, проте художник був підготовлений. Коли черниця підскочила до фарби, щоб перекинути її, він з підйомника облив її холодною водою. Вона, погрожуючи, пішла. Думаєте, на цьому все? Ні. На третій день прийшов (хто б Ви думали?) священик, вибачився за те, що сталося і запропонував компенсувати збитки. Художник грошей, звичайно, не взяв, але благословення отримав.
Мурал створив Алешандре Фарту Vhils (Португалія) в 2014 році. Як не дивно, але ця робота є в деякому сенсі винятком, адже вона з’явилася в сквері Небесної сотні не в рамках будь-якого проекту, а за бажанням активістів.
Художника обрали не просто так. Фарту стежив за подіями на Майдані і дуже співпереживав. Коли йому запропонували зробити роботу і прославити в ній одного з героїв Небесної сотні, він погодився її виконати безкоштовно. Активісти організували збір коштів на матеріали. Необхідна сума швидко знайшлася, адже підключилися всі небайдужі, в тому числі учні Новопечерські школи (яка знаходиться поруч).
Зараз команда Алешандре готує фільм про Київ, події на Майдані і про створення цієї роботи. Стиль робіт Алешандре Фарту (Vhils) трохи незвичний, адже митець не малює мурал, а карбує його. Спочатку поверхня грунтується, потім наноситься штукатурка, а потім «малюнок» карбується за допомогою перфоратора.
Мурал створив Алешандре Фарту Vhils (Португалія) в 2014 році. Як не дивно, але ця робота є в деякому сенсі винятком, адже вона з’явилася в сквері Небесної сотні не в рамках будь-якого проекту, а за бажанням активістів.
Художника обрали не просто так. Фарту стежив за подіями на Майдані і дуже співпереживав. Коли йому запропонували зробити роботу і прославити в ній одного з героїв Небесної сотні, він погодився її виконати безкоштовно. Активісти організували збір коштів на матеріали. Необхідна сума швидко знайшлася, адже підключилися всі небайдужі, в тому числі учні Новопечерські школи (яка знаходиться поруч).
Зараз команда Алешандре готує фільм про Київ, події на Майдані і про створення цієї роботи. Стиль робіт Алешандре Фарту (Vhils) трохи незвичний, адже митець не малює мурал, а карбує його. Спочатку поверхня грунтується, потім наноситься штукатурка, а потім «малюнок» карбується за допомогою перфоратора.
«Берегиня» (або «Protectress») з’явилася в рамках проекту ArtUnitedUs. Автор та виконавець проекту — Mata Ruda, художник з Коста-Ріки.
«Це зображення Берегині, жіночого духу в слов’янської міфології, яку останнім часом відносять до слов’янської богині, «матері-охоронниці домашнього вогнища». Mata Ruda зобразив дівчину з південного Кавказу, уродженку Азербайджану. Очі її опущені, голова покрита «традиційною українською» хусткою з рослинними візерунками. Її оточують соняшники, які в багатьох традиціях є символом енергії сонця, синонімом тепла і світу.
Мабуть, тому мурал отримав таке важливе для українського народу місце, недалеко від площі Незалежності (Майдану), де в 2014 році відбулася революція.
«Берегиня» (або «Protectress») з’явилася в рамках проекту ArtUnitedUs. Автор та виконавець проекту — Mata Ruda, художник з Коста-Ріки.
«Це зображення Берегині, жіночого духу в слов’янської міфології, яку останнім часом відносять до слов’янської богині, «матері-охоронниці домашнього вогнища». Mata Ruda зобразив дівчину з південного Кавказу, уродженку Азербайджану. Очі її опущені, голова покрита «традиційною українською» хусткою з рослинними візерунками. Її оточують соняшники, які в багатьох традиціях є символом енергії сонця, синонімом тепла і світу.
Мабуть, тому мурал отримав таке важливе для українського народу місце, недалеко від площі Незалежності (Майдану), де в 2014 році відбулася революція.