Столичні пам’ятки Київської Русі

1

Золоті ворота

вул. Володимирська, 40а GPS: 50.448676, 30.513272

Свій шлях ми почнемо з Золотих воріт — єдиної некультової споруди (на території України) часів Київської Русі, що дійшла до нас. Дістатися Золотих воріт легко — вони знаходяться просто на виході з однойменної станції метро.

Золоті Ворота — головний в’їзд у місто Ярослава, оборонна споруда і символ Києва. Якщо стати обличчям до в’їзду (зі сторони метро), то можна уявити, як ліворуч та праворуч тягнулися вали-кордони стародавнього Києва (вулиця Ярославів Вал побудована саме на одному з цих валів).

Скоріш за все, Золоті Ворота постраждали від татаро-монгольської навали у 1240 році, а реконструкцію було зроблено тільки у 1984 році. Реконструкція умовна, виконана за зразком стародавніх воріт, що збереглися в пам’ятках Новгорода й Суздаля. На цей час з оригінальної будівлі залишилися лише нижні частини стін, їх можна побачити зсередини музею. До наступного об’єкту йдемо пішки 500 метрів вулицями Золотоворітською та Володимирською.

3

Собор Архангела Михаїла Михайлівського Золотоверхого монастиря

вул. Трьохсвятительська, 8 GPS: 50.456111, 30.521859

На жаль, собор повністю зруйнований комуністами у 1936 році. Трагедія, біль та неоціненна втрата для української історії та культури. На щастя, відновлений, але у барокових формах. Деякі мозаїки зберігаються у музеях Росії та України (Софійський собор), більшість же назавжди втрачена. У дзвіниці собору розташований музей, який повністю відтворює історію втрати пам’ятки. Дуже радимо, він заслуговує на те, щоб ми знали та пам’ятали.

Вхід коштує 15 грн разом з відвідуванням дзвіниці (а з неї можна подивитися на Софійську дзвіницю, з якої ми щойно прийшли). Сама територія собору вільна для відвідувачів, тут дуже затишна атмосфера та гідне ставлення до людей, які прийшли до храму.

Наступна пам’ятка розташована у 350 метрах від Михайлівського собору по Володимирській вулиці.

5

Фундамент Федорівського монастиря

вул. Володимирська 5-7 (вхід між будинками 7 та 9) GPS: 50.456487, 30.518897

Федорівський монастир був заснований 1129-го року Мстиславом Великим і став усипальницею для його нащадків. У цьому монастирі прийняв постриг у монахи князь Ігор Ольгович, а 1147-го року кияни вбили його (через ненависть до роду Ольговичів). 

Скоріш за все, був пошкоджений під час навали 1240 року. Руїни зафіксовані на малюнках 17 сторіччя, а сучасні рештки храму були розриті у 1980-х роках. Після дослідження фундамент храму був викладений червоним кварцитом і набув сучасного вигляду.

Наступна пам’ятка розташована у Десятинному провулку, 7, у 200 метрах від фундаментів Федірівського монастиря.

7

Залишки фундаменту Десятинної церкви (989–996 роки) та палацу князя Володимира

вул. Володимирська, 2 GPS: 50.457853, 30.517466

Десятинна церква вважається першою кам’яною церквою Київської Русі. Була зруйнована 6 грудня 1240 року ордами хана Батия як останній оплот Київської Русі. Відбудована у 1828-1842 роках в імперському, візантійсько-московському стилі, що не мав нічого спільного з первісною будовою. 1928 року Десятинну церкву було знищено радянською владою. У 2016 році під час реставрації сходів до фундамента Десятинної церкви та Національного музею історії України було виявлено фундамент одного з палаців князя Володимира.

За часів князівства Ярослава та Володимира саме на цьому місці знаходився Київський дитинець та великокняжий двір. Коли стоїш біля фундаменту Десятинної, то можна уявити, що навколо – княжий палац та тереми знаті, досить велика площа Бабин торжок (торгівельний та парадний майдан), а нижче, біля підніжжя Старокиївської гори, на місці сучасної Воздвиженки, в урочищі Гончари і Кожум’яки, живуть ремісники та прислуга…

Щоб дістатися наступної пам’ятки, спустимося на Поділ найбільш відомою пішохідною вулицею країни — Андріївським узвозом, який нарешті став дійсно пішохідним, а потім пройдемося трошки ліворуч вулицею Костянтинівською. Йти доведеться близько 1 кілометра.

9

Церква Кирила Олександрійського (1140–1146)

вул. Олени Теліги, 12 GPS: 50.483630, 30.472223

Кирилівська церква була побудована одним з князівських кланів під час боротьби за престол на місці сходження до Києва багатьох доріг (урочище Дорогожичі). Скоріш за все, була спустошена під час нашестя Батия, відновлена у середні віка. Хоча і перероблена у стилі українського бароко, але зберегла автентичні стіни.

Ізюминкою храму є фрески пензля Врубеля, а також фреска ХІІ ст. «Янгол, який звиває небо». На нашу думку, це один з найщиріших храмів країни. Вхід до музею коштує 30 грн, є можливість входу за музейною картою заповідника «Софія Київська».