Національні особливості в нашу постмодерну епоху не відіграють принципового значення, проте в історії національність людини буває досить колоритною і може розповісти багато цікавого.
Проект «Територія “М”» громадської організації «Брейншторм» розпочав екскурсії історичними місцями Луцька.
Завдяки досліднику історії нашого міста Олександру Котису ви дізнаєтесь про єврейський Луцьк. Він розповідає про три найбільші райони проживання луцьких євреїв та головні збережені об’єкти.
Луцьк має ще багато невіданих секретів і таємниць. І Олександр Котис обіцяє розповісти чимало цікавого з історії міста разом з Територією «М».
GPS: 50.743759, 25.318561
GPS: 50.743759, 25.318561
Якщо Ви будете прогулюватись вулицею Богдана Хмельницького, — загляньте ненароком на вулицю Коцюбинського. І опинитеся в одному із давніх єврейських районів Луцька — на Мокрому Лузі. Активне будівництво тут почалося з другої половини 19 ст.; у 1862 році тут було 10 єврейських будинків, а через 30 років — уже 33.
Сьогодні тут ще можна віднайти будівлі, які належали євреям. Наприклад: школа Талмуд-тора, тут навчалися сотні дітей з бідних єврейських родин. Неподалік знаходився будинок, частина якого колись використовувалась, як синагога, в документах його називають Олицький Бет-гамідраш. Та найбільшу принаду у всьому Мокрому Лузі становлять цегляні будівлі із різними дерев’яними балкончиками. Зверніть увагу на ці старі ковані балкони та на орнамент цегли, а також на вхід до квартири.
Загалом євреї в Луцьку були переважно бідними й мусили пристосовувати навіть найменші площі для житла, часто приліплюючи прибудови до основної частини споруди.
Якщо Ви будете прогулюватись вулицею Богдана Хмельницького, — загляньте ненароком на вулицю Коцюбинського. І опинитеся в одному із давніх єврейських районів Луцька — на Мокрому Лузі. Активне будівництво тут почалося з другої половини 19 ст.; у 1862 році тут було 10 єврейських будинків, а через 30 років — уже 33.
Сьогодні тут ще можна віднайти будівлі, які належали євреям. Наприклад: школа Талмуд-тора, тут навчалися сотні дітей з бідних єврейських родин. Неподалік знаходився будинок, частина якого колись використовувалась, як синагога, в документах його називають Олицький Бет-гамідраш. Та найбільшу принаду у всьому Мокрому Лузі становлять цегляні будівлі із різними дерев’яними балкончиками. Зверніть увагу на ці старі ковані балкони та на орнамент цегли, а також на вхід до квартири.
Загалом євреї в Луцьку були переважно бідними й мусили пристосовувати навіть найменші площі для житла, часто приліплюючи прибудови до основної частини споруди.
GPS: 50.735992, 25.318731
Звичайно, головним єврейським місцем в Луцьку є район коло великої синагоги. Його давня назва Жидівщина. Колись тут проживали євреї з 15 ст. Цікаво, що тут була навіть свого часу єшива, тобто єврейська духовна семінарія.
З синагогою пов’язана одна цікава історія. У 1626 році король Сигізмунд ІІІ надав привілеї, тобто дозвіл луцьким євреям на побудову кам’яної синагоги та нової школи, проте монахи сусіднього домініканського монастиря поскаржилися, що синагога може стати вищою за їхній костел та знаходиться надто близько до нього. Фактично вони зупинили будівництво синагоги аж на два роки. Справа закінчилася у королівському суді перемогою єврейської громади.
Суд постановив, що синагога не перешкоджає монастирю. В цій історії найцікавіше те, що є одна зачіпка, яка дозволяє зрозуміти чому синагога виглядає саме так. Зверніть увагу на те, що об’єкт складається з двох частин, де основна частина — це, власне, колишній молитовний зал, а обабіч побудована оборонна вежа. Так от, коли завершився суд, король видав повторні привілеї на будівництво синагоги й зобов’язав євреїв добудувати до синагоги ще й оборонну вежу. До наших часів синагога добре збереглась.
GPS: 50.735992, 25.318731
Звичайно, головним єврейським місцем в Луцьку є район коло великої синагоги. Його давня назва Жидівщина. Колись тут проживали євреї з 15 ст. Цікаво, що тут була навіть свого часу єшива, тобто єврейська духовна семінарія.
З синагогою пов’язана одна цікава історія. У 1626 році король Сигізмунд ІІІ надав привілеї, тобто дозвіл луцьким євреям на побудову кам’яної синагоги та нової школи, проте монахи сусіднього домініканського монастиря поскаржилися, що синагога може стати вищою за їхній костел та знаходиться надто близько до нього. Фактично вони зупинили будівництво синагоги аж на два роки. Справа закінчилася у королівському суді перемогою єврейської громади.
Суд постановив, що синагога не перешкоджає монастирю. В цій історії найцікавіше те, що є одна зачіпка, яка дозволяє зрозуміти чому синагога виглядає саме так. Зверніть увагу на те, що об’єкт складається з двох частин, де основна частина — це, власне, колишній молитовний зал, а обабіч побудована оборонна вежа. Так от, коли завершився суд, король видав повторні привілеї на будівництво синагоги й зобов’язав євреїв добудувати до синагоги ще й оборонну вежу. До наших часів синагога добре збереглась.
GPS: 50.735644, 25.318389
GPS: 50.735644, 25.318389
Навпроти великої синагоги, по вулиці Караїмська, 36, можна побачити Галицьку синагогу. Побудована вона після 1862 року. Караїмська кенаса (релігійна споруда) існувала до пожежі 1972 року. Кенаса вважалася найстарішою в Україні. Храм був центром всього караїмського життя на Волині.
Під час Другої світової практично всі караїми виїхали з міста, і кенаса залишилася занедбаною, але вціліла. В кінці 60 років будівлю використовували, як склад паперу Волинської друкарні. У 1972 році сталася пожежа, але причини так і не встановили. З тих часів і до сьогодні вулиця носить назву «Караїмська».
Навпроти великої синагоги, по вулиці Караїмська, 36, можна побачити Галицьку синагогу. Побудована вона після 1862 року. Караїмська кенаса (релігійна споруда) існувала до пожежі 1972 року. Кенаса вважалася найстарішою в Україні. Храм був центром всього караїмського життя на Волині.
Під час Другої світової практично всі караїми виїхали з міста, і кенаса залишилася занедбаною, але вціліла. В кінці 60 років будівлю використовували, як склад паперу Волинської друкарні. У 1972 році сталася пожежа, але причини так і не встановили. З тих часів і до сьогодні вулиця носить назву «Караїмська».
GPS: 50.746817, 25.320704
Якщо пройти по вулиці Богдана Хмельницького вгору, ми побачимо будівлю єврейської ґміни. У ньому раніше розміщувалися ґмінна канцелярія, зал для засідань ради ґміни, правління Головного Рабинату Луцька, молитовна школа, зал для урочистих подій. Розміщення будівлі було зручним, так як близько розташований один з єврейських штетлів — Мокрий Луг.
У радянський період в будинку розташовувався палац піонерів, нині ж він використовується Волинським єврейським общинним центром.
GPS: 50.746817, 25.320704
Якщо пройти по вулиці Богдана Хмельницького вгору, ми побачимо будівлю єврейської ґміни. У ньому раніше розміщувалися ґмінна канцелярія, зал для засідань ради ґміни, правління Головного Рабинату Луцька, молитовна школа, зал для урочистих подій. Розміщення будівлі було зручним, так як близько розташований один з єврейських штетлів — Мокрий Луг.
У радянський період в будинку розташовувався палац піонерів, нині ж він використовується Волинським єврейським общинним центром.
GPS: 50.745806, 25.327127
GPS: 50.745806, 25.327127
Ще одним районом проживання луцьких євреїв була Вулька. Раніше так називалося село, де зараз проходить проспект Волі. Євреї проживали між вулицями Паркова — Рудова і Волі — Грушевська.
Один зі збережених єврейських будинків на Вульці, знаходиться на вулиці Паркова, 5. На початку ХХ ст. він належав Августиновичу, який здавав його в оренду.
Уявіть, що Ви йдете вулицею, де фактично й вулиці як такої немає, а лише вузькі та брудні проходи між будинками, захаращені якимось мотлохом. А на самісеньку вулицю виливають нечистоти. Саме такою була за описами очевидців Вулька. З іншого боку тут була і своя синагога Ашкеназі, також була школа Мідраш, ба навіть своя міква, себто ритуальна лазня. Проте, коли німці захопили Луцьк, вони знищили цей район повністю.
Ще одним районом проживання луцьких євреїв була Вулька. Раніше так називалося село, де зараз проходить проспект Волі. Євреї проживали між вулицями Паркова — Рудова і Волі — Грушевська.
Один зі збережених єврейських будинків на Вульці, знаходиться на вулиці Паркова, 5. На початку ХХ ст. він належав Августиновичу, який здавав його в оренду.
Уявіть, що Ви йдете вулицею, де фактично й вулиці як такої немає, а лише вузькі та брудні проходи між будинками, захаращені якимось мотлохом. А на самісеньку вулицю виливають нечистоти. Саме такою була за описами очевидців Вулька. З іншого боку тут була і своя синагога Ашкеназі, також була школа Мідраш, ба навіть своя міква, себто ритуальна лазня. Проте, коли німці захопили Луцьк, вони знищили цей район повністю.
GPS: 50.745576, 25.337946
Поряд з Вулькою у гімназії імені Мойсея Глікліха також було влаштоване гетто. Це був трудовий табір із працездатного населення, утворений в жовтні 1941 року. Тут знаходилося 500 осіб. У грудні 1942 року тут відбулося єврейське повстання. Бунтівники зробили 3 атаки на охоронців табору. Проте повстання було придушене. Деякі його учасники вижили.
GPS: 50.745576, 25.337946
Поряд з Вулькою у гімназії імені Мойсея Глікліха також було влаштоване гетто. Це був трудовий табір із працездатного населення, утворений в жовтні 1941 року. Тут знаходилося 500 осіб. У грудні 1942 року тут відбулося єврейське повстання. Бунтівники зробили 3 атаки на охоронців табору. Проте повстання було придушене. Деякі його учасники вижили.
