Сюрпризи району «Наукової»

З правого боку перед нами відкривається найстаріший медичний ВНЗ України, заснований при імператорському університеті понад 200 років тому. Тоді тут було всього два факультети, тепер же їхня кількість потроїлася, а освіту у ВНЗ отримує понад 5000 студентів з усього світу. Про гостей міста нагадують десятки прапорів різних країн, які майорять перед входом до головного корпусу. До речі, в ньому, окрім просторих аудиторій, розташувався музей анатомії, куди за радянських часів звозили експонати з усього колишнього СНД. Причому їх настільки багато, що деякі можна побачити навіть у коридорах. Найбільш незвичайні експонати: скелет людини заввишки понад два метрів, зародки з двома головами, а також кисть руки з ознаками натуральної віспи. А серед знаменитих випускників ВНЗ: офтальмолог Леонард Гіршман, ортопед-травматолог Михайло Сітенко, хірург Микола Трінклер і багато інших.

Через дорогу від економічного університету знаходиться ще один вищий навчальний заклад — національний університет радіоелектроніки. ХНУРЕ здавна вважається одним з найпрестижніших у Харкові, адже тут готують майбутніх представників IT-сфери. Півстоліття тому університет радіоелектроніки (проспект Науки, 14) був відомий як інститут гірничого машинобудування, автоматики та обчислювальної техніки. Але через роки ВНЗ перетворився не лише в національний університет, а й в науковий центр. Зокрема, студенти та викладачі можуть похвалитися своїми роботами, які вміють думати, говорити й навіть лазити по стінах. Краще за інших харків’янам відомий двометровий робот Дживко, який сам пересувається, тримає предмети в руках і відповідає на питання, що не раз демонстрував як на святах, так і просто «прогулюючись» з творцями по місту. Серед видатних випускників ХНУРЕ — багаторазовий чемпіон України з міжнародних шашок Юрій Анікєєв, телеведучий Олексій Дурнєв та посол України в КНР Олег Дьомін.

Щоб потрапити на нашу наступну локацію, доведеться пройтися до станції метро «Ботанічний сад», але воно того, безумовно, варте. 300 років тому в Саржиному яру, до джерел якого щодня приходять сотні харків’ян, знаходився хутір, в якому проживало всього 30 осіб, причому виключно чоловіки. Зараз яр завдовжки в 12 кілометрів особливо популярний завдяки мінеральному джерелу, а також парку і майданчику для занять воркаутом. На лівому схилі пагорба знаходиться Фінська гірка з могилою Безіменного солдата, яку обмилували лижники. Хоча деякі харків’яни вважають Саржин яр аномальною зоною. Подейкують, ніби в яру то тут, то там миготять дивні тіні. Городяни вірять: мовляв, річ у тому, що яр — це розлом у земній корі, через що з’являються галюцинації.

Завершити нашу прогулянку пропонуємо в повітрі — на канатній дорозі протяжністю в 1387 метрів, за допомогою якої всього за кілька хвилин можна дістатися до парку Горького. Яскрава кабінка підніме вас на висоту до 26 метрів над землею, звідки можна насолодитися мальовничими видами Харкова: Ботанічним садом, Лісопарком і старовинною архітектурою центру. Виявляється, канатка з’єднує райони міста вже 46 років. Спочатку вона з’явилася як транспорт для співробітників заводів ХАЗ і ФЕД, щоб їм було зручніше добиратися на роботу, а також як експеримент. Подейкують, якби він пройшов «на ура», над Харковом повинні були курсувати сотні кабінок.

Донедавна харківська канатка виглядала точно так само, як в 1970-х, однак рік тому старі кабінки змінили на нові, зроблені в Дніпропетровську.