Замки старого Харкова

1

Кіно і суд

вул. Воробйова, 8 GPS: 49.993100, 36.236716

Прогулянку тихими й практично безлюдними вуличками центру почнемо з провулка Воробйова, який буквально переповнений історією. Особливої загадковості йому надає столітній будинок під номером 8, на цокольному поверсі якого в минулому столітті знаходився «будинок прощання». У цьому міському морзі за допомогою підземних вод підтримували температуру в 8 градусів. А через кілька років тут відкрили «Театр жіночого анатомічного інституту», де бездиханні тіла, часто з різними аномаліями або каліцтвами, виставляли напоказ. За радянських часів «театр» закрили, і замість нього відкрилися двері Київського суду.

До слова, провулок Воробйова деякі зможуть побачити на великому екрані. Шість років тому тут знімали епізоди для фільму «Дау» про нобелівського лауреата Льва Ландау. За сценарієм, тут перекинувся віз з овочами, і спеціально для цієї сцени вікна старовинної будівлі забили дошками. Ці кіношні перероблення залишилися в покинутій будівлі й донині.

3

Будинок зі зручностями з минулого століття

вул. Куликівська, 8 GPS: 49.992635, 36.240131

Сто років тому в будинках на вулиці Куликівській жили найбагатші харків’яни, які не скупилися й оснащували свої володіння новинками тих років. Наприклад, у квартирах чотириповерхового будинку під номером 8 було центральне опалення, електричне освітлення, водопровід, кухні та ванні кімнати. На той момент новий будинок з усіма вигодами підкреслював високе положення тутешніх жителів, які з задоволенням обживали навіть цокольні поверхи: так, в підвальних приміщеннях розмістилася родина одного з перших пролетарських поетів Василя Казина. Під час війни особняк сильно постраждав, а зруйновані квартири мешканці відновлювали своїми силами. Зараз злегка застарілий будинок з оригінальною ліпниною виглядає так само, як і в минулому столітті, і тут досі живуть десятки родин.

5

Дім, де гостювали Ільф і Петров

вул. Дівоча, 16 GPS: 49.994044, 36.241559

На перехресті Дівочої й Маршала Бажанова знаходиться непримітний двоповерховий будинок, мешканці якого можуть похвалитися цікавою історією будівлі. У далекому 1921-му в цьому кутовому будинку під №16 знімали кімнати відомі письменники Юрій Олеша і Валентин Катаєв, які приймали в себе не менш іменитих гостей. Наприклад, до них навідувалися поет Едуард Багрицький, а також автори «12 стільців» і «Золотого теляти» Ілля Ільф і Євген Петров.

До слова, в біографії Юрія Олеші вулиця Демченко пов’язана з любов’ю і трагічним розставанням, після якого письменник зірвався з Харкова до Москви, де і прославився. А Валентин Катаєв навіть увічнив вулицю в своєму творі «Алмазний мій вінець», назвавши її тією, яку «неможливо знайти в жодному іншому місті світу». Щоправда, зараз будівля потребує реставрації й заміни вікон: деякі через відсутність скла просто забили дошками.

7

Страшилки про покинутий маєток

вул. Маршала Бажанова, 11 GPS: 49.996255, 36.241885

Якщо ви вже опинилися на Маршала Бажанова, радимо вам зазирнути до похмурого, але вельми загадкового місця — занедбаного тубдиспансеру, що знаходився у будинку №11. Він сховався у глибині вулиці, і щоб його відшукати, важливо не пройти повз непримітний поворот до двоповерхового особняка цегляного кольору. Колишній лікувальний заклад, побудований наприкінці позаминулого століття, оповитий легендами й страшилками. До цього дня вважається, що перебувати на його території небезпечно для здоров’я: мовляв, там «кишать» палички Коха, стійкі як до морозу, так і до високої температури. Однак експерти уявну небезпеку спростовують: коли диспансер закривали, провели всі необхідні заходи зі знезараження будівлі. Тому харків’яни можуть вільно зазирнути всередину або влаштувати фотосесію на тлі столітнього особняка.